Чому важливо вивчати і знати історію

Чому важлива історія

Історію потрібно вчити, оскільки в минулому було багато цікавого і повчального. У тому, що історію не цікаво вчити, винні самі історики, вони подають інформацію дуже сухо. А сухо подають тому, що самі не розбираються в науці, яку вивчають і яку ще часто і викладають у школах, інститутах. Якщо людина є професіоналом у своїй справі, якщо йому цікава галузь, в якій він працює, він завжди зможе розповісти багато цікавого про свою діяльність. Якщо ж людина сама мало що розуміє, їй самій не цікаво те, чим вона займається, вона не зможе нічого цікавого розповісти іншій людині. Незважаючи на те, що сучасна історична наука має можливість досліджувати істину, багато інформації замовчується, інформація спотворюється через те, що вона не відповідає політиці держави.

Архітектура

 

Знання

З історії ми можемо взяти багато досвіду, який може знадобитися в житті. Сучасній людині здається, що вона дуже розумна, а стародавні люди були дуже недалекими. Якщо сучасну людину відправити у минуле, виявиться навпаки. Весь наш досвід, всі знання мало допоможуть нам у житті. Навіть якщо ми знаємо рецепт пороху, ми не будемо знати, як зробити для нього інгредієнти. Щоби виростити пшеницю чи інші сільськогосподарські рослини, потрібно знати, коли їх сіяти, як за ними доглядати, як зберігати продукти і як з них готувати їжу. Всі ці знання передавалися з покоління в покоління, якщо б по цих знаннях написати книгу, вийшло би багато томів, а люди всю інформацію передавали усно і знали її напам’ять.

Якщо б ми потрапили до бронзового віку і розповіли б людям про переваги залізних знарядь праці, ми би не знали, де шукати залізну руду (ми навіть не знаємо, як вона виглядає). Ми знаємо, що метал це добре, пам’ятали б математичні, хімічні і фізичні формули, але в умовах, коли немає магазинів, техніки, електрики всі ці знання не мають значення. У минулому люди не ходили до магазину, а те, що їм було потрібно, вони робили самі – знаряддя праці, одяг, меблі, самі споруджували будинки. Якщо сучасній людині створити екстремальні умови і не дати їй ніяких інструментів, вона максимум змогла би облаштувати печеру або гніздо на дереві.

Хоча люди кам’яного віку і мали достатньо знань, щоби вижити, їм не потрібно було багато працювати. Наприклад, щоби ескімосу забезпечити себе і свою сім’ю їжею на цілий рік, потрібно працювати біля двох тижнів. Схожа ситуація була у первісних суспільствах, коли довкола було багато рослин, тварин, риби. Достатньо було одного вдалого полювання, щоби на тривалий час (можливо, на довгі місяці) забезпечити себе м’ясом (якщо вміти його зберігати, наприклад, в’ялити). На Близькому Сході, у так званому «Родючому півмісяці» (Єгипет, Палестина, Сирія, Месопотамія) пшениця, ячмінь, льон, горох, чечевиця росли у дикому вигляді, ці рослини не потрібно було вирощувати, потрібно було тільки пройтися із серпом і зібрати врожай. Звичайно, клімат змінився, і поля потрібно було обробляти, але все одно земля була родючою, тому у «Родючому півмісяці у ІV тисячолітті проживали 2 мільйона чоловік із 7-мільйонного наслення земної кулі.

Історію ми повинні вивчати для того, щоби знання, які люди накопичували протягом життя, протягом поколінь, протягом тисячоліть, могли бути використані сучасними людьми, історичний досвід може мати практичне значення у простих життєвих ситуаціях. Потрібно вивчати минуле людства і бути готовим застосувати знання у своєму житті.

Собор

 

Цікаві факти

Історію вивчати цікаво, оскільки в ній є багато повчального. Нецікавим розповідь про минуле роблять люди, які безвідповідально відносяться до практичного боку вивчення історичної науки. Розповіді про класову боротьбу, соціально-економічні відносини можуть викликати тільки позіхання навіть у тих людей, яким цікаво вивчати минуле Батьківщини (батьківщина може бути різною – мала батьківщина у вигляді села чи міста, чи велика батьківщина, якою є планета Земл). Історія – це долі людей, і не просто народів, а конкретно кожної людини.

Цікаві факти:

  1. Найбільші міста світу в 4000 – 3500 роках до нашої ери були не в Єгипті, Месопотамії чи на Близькому Сході, найбільші міста були на території Кіровоградської (тепер – Кропивницької) області України. Це трипільські послення Небелівка, Доброводи, Тальянки, Майданецьке. Населення кожного трипільського міста було біля 10 тисяч чоловік, площа – біля трьох квадратних кілометрів. Будинки цих міст були споруджені по колу, їх зовнішні стіни були з’єднані між собою і утворювали фортечний мур.
  2. Битва при Гавгамелах. Грецьке військо Олександра Македонського перемогло персидську армію, яка мала приблизно десятикратну перевагу у чисельності.
  3. Облога Цезарем галльського міста Алезія. Галів в Алезії було удвічі більше, ніж війська, а ззовні війська Цезаря оточили галльські воїни, чисельність яких у п’ять разів була більшою за чисельність римлян. Римляни спорудили дві фортечні стіни – однією вони оточили Алезію, іншою відгородилися від галлів, які їх взяли в облогу.
  4. Битва римлян з германцями у Тевтонбурзькому лісі. Загинуло три римських легіони, з 30 тисяч чоловік вдалося врятуватися невеликій кількості вершників, ще невелику кількість полонених було звільнено через багато років. Території за Рейном для Риму були втрачені назавжди.
  5. Смутний час у Росії на початку ХVII століття був викликаний виверженням вулкану Уайнапутіна в Перу у 1600 році. Вибухи вулкана були настільки потужними, що їх було чути на відстані понад 1000 кілометрів. Стовп попелу піднявся на висоту 35 кілометрів. На землі почалася вулканічна зима, яка призвела до того, що протягом трьох років, з 1601 по 1603 роки у Росії було зібрано дуже малий урожай. Біля 500 тисяч росіян загинули з голоду. Росія ослабла, цим скористалися поляки, які організували декілька завойовницьких походів, на чолі яких стояли декілька Лжедмитріїв.
  6. Хрестові походи були не тільки завойовницькими, а й оборонними. Біля 1000 року населення Європи складало біля 50 мільйонів чоловік. Населення Єгипту, Палестини, Сирії, Месопотамії та Анатолії сягало 500 мільйонів чоловік. Експансія цього населення, яке було переважно мусульманським, призвело до того, що турецькі воїни стали загрожувати Константинополю, у випадку взяття якого експансія могла розповсюдитися на Європу. Таким чином, палестинські володіння європейців виступали бар’єром, який стримував наступ турків на Європу. Як тільки хрестові походи припинилися, османські війська захопили Константинополь і почали завойовувати європейські держави. Так що хрестові походи не потрібно розглядати з релігійної точки зору, а потрібно розглядати як політичне явище, завданням якого був захист Європи від експансії турків.
  7. Європейців часто критикують за жорстоке завоювання Перу і Мексики. Ця війна принесла багато бід населенню Америки, багато європейців були жорстокими людьми, про що кажуть твори іспанського священика Бартоломе де лас Касаса. Але багато американських народів практикували захоплення полонених і принесення їх у жертву, людям несолодко жилося під владою місцевої жорстокої знаті. Очорнення іспанців, яке практикується в сучасних історичних публікаціях, стало наслідком протестантської пропаганди ХVI – ХVII століть, так званої «чорної легенди». Не потрібно забувати і про позитивний вплив іспанського населення на американських індіанців – християнство, досягнення європейської цивілізації. І що було потрібно робити Кортесу, коли він бачив перед собою людей, які могли вбити на язичницькому капищі людину, на очах у численного натовпу вириваючи у нього серце, йому хотілося не тільки захопити дорогоцінності і землю, але і знищити несправедливість, яка йшла від ацтекської знаті.
  8. Облога османськими військами Мальти в 1565 році. Турецька армія нараховувала майже 50 тисяч чоловік. Армія, якою керував магістр Мальтійського ордену Жан де ла Валетт, нараховувала біля 8 тисяч чоловік, з яких тільки половина були професійними військовими, з них 600 чоловік були мальтійськими рицарями. Облога була дуже драматичною – у замку Сент Ельмо (єдине укріплення, яке туркам вдалося захопити) мальтійці втратили біля 800 воїнів, турки при штурмі втратили біля 8000 чоловік. Всього за час облоги турки втратили половину свого війська, мальтійців залишилося біля 500 чоловік, всі вони були пораненими. Мальтійці виграли битву і захистили Італію від османського вторгнення.