Цікаві факти про Буніна

Іван Бунін — цікаві факти

Іван Олексійович Бунін народився 22 жовтня 1970 року на півдні Росії, у Воронежі. Він вніс великий внесок у розвиток вітчизняної та світової літератури і є знаковим серед поетів і прозаїків «Срібного віку» (Срібної доби російської поезії). Представляємо цікаві факти про Буніна.

Поет

Сім’я і дитинство

Рід Буніна — один із найдавніших у Росії, однак фінансового благополуччя не було, оскільки рід збіднів. Все дитинство і юність в батьківському домі супроводжувалися для письменника нестатками.

Батьки великого письменника — повні протилежності один одному. Олексій Миколайович-батько поета-запальний і азартний чоловік, любив випити і пополювати. Через пристрасть до ігор батькові довелося продати родовий маєток, що стало великим ударом для сім’ї. Мати ж, Віра Миколаївна, витончена натура, яка присвятила себе турботам про дітей. До творчості Івана привчала не тільки мати, а й старший брат Юлій, який відкрив для нього літературу.

П’ятеро братів і сестер майбутнього письменника померли в ранньому дитинстві. Так, з дев’яти народжених на світ дітей в живих залишилися лише четверо.

Багато часу в дитинстві Іван проводив з пастухами. Саме в ці роки він мало не отруївся біленою (отруйною рослиною), проте няня письменника врятувала йому життя, напоївши молоком.

Незважаючи на всю обдарованість, письменник не міг продовжувати навчання в гімназії більше чотирьох років, так як сім’я була не в змозі оплатити освіту. Кинувши навчання, Бунін став учнем свого старшого брата, який і займався його освітою.

Як вже зазначалося, рід Буніна вважався стародавнім, в його родоводі значилися багато знаменитих людей. Він був родичем В.А.Жуковського, також існує думка, що відомий географ Петро Петрович Семенов — Тян-Шанський є родичем Буніна, а також родичем сина Пушкіна.

Перша юнацька закоханість пов’язана з ім’ям Варвари Пащенко. Але обопільна закоханість не змогла подолати майнові проблеми, так як батьки дівчини не погоджувалися видавати її за бідного поета. Після цього Варвара вийшла заміж за іншу людину, несучи в лірику Буніна тему покинутої людини і самотності.

У 1898 році Бунін одружується на гречанці Ганні Цакні, що є дочкою революціонера. Анна та Іван розлучилися через два роки спільного життя. У подружжя був син Микола, який помер у п’ятирічному віці, більше у Буніна дітей не було.

Перекладач

Особистість письменника і творча діяльність

Бунін колекціонував різні дрібнички на кшталт флакончиків, тюбиків, коробочок.

Літератор мав неповторну харизму, міміку і хорошу пластичність, режисер Станіславський пропонував йому роль Гамлета.

У Буніна було слабке здоров’я, надірване сильними переживаннями ще в дитинстві, так що він ревниво ставився до власного здоров’я, проте це не рятувало, а навіть погіршувало здоров’я – часто хворів. Очевидно, йому потрібно було не надто себе берегти, а загартовувати організм.

Іван Олексійович прекрасно знав мови і вмів красиво, грамотно перекладати. Так, він перекладав на російську мову творіння Байрона, Петрарки та інших.

Письменник любив подорожувати, за своє довге життя він відвідав більшість країн Європи.

А. П. Чехов, вже став відомим майстром драматургії і короткого оповідання, помітивши талант молодого Буніна, ввів його в літературний світ. Бунін став дуже дружний з Антоном Павловичем, а згодом і з багатьма великими письменниками того часу.

Також одним з близьких друзів Буніна був А. І. Купрін.

І. А. Бунін став першим російським літератором, який отримав Нобелівську премію. Він був висунутий як кандидат на премію своїми товаришами-емігрантами. При присудженні премії було відзначено, що Бунін «…відтворив типово російський характер». Як було зазначено, письменник ніколи не був добре забезпеченим, тому і свою нагороду він швидко і раптово розтратив так, що залишився бідним. Його висували на Нобелівську премію ще десятьма роками раніше, проте тоді приз присудили літератору з Ірландії.

Поетичні збірки Буніна приймалися або просто доброзичливо, або без всякого інтересу, в ті роки захоплення поезією не було. Його збірник «Листопад» навіть знизили в ціні, але і це не сприяло продажам.

Дитинство провів у родинному маєтку в місті Богучар Воронезької губернії. Це етнічні землі північної Слобожанщини. Він знав українську мову, перекладав твори з української мови на російську.

Головні теми його творчості: природа і характер російської людини. В останні роки життя він багато працював і публікувався. Помер у Парижі.

Франція

Бунін не прийняв революцію, відразу після неї він зі своєю дружиною поїхав закордон, де перші кілька років не писав Ні віршів, ні прози, так як письменник важко переживав розлуку з Батьківщиною. В наступні роки він прийме Радянський союз, але діяльність більшовиків завжди буде викликати в ньому відторгнення, тому все життя він проведе у Франції.

Жив у французькому місті Грассе (Грас). Під час Другої світової війни твори того часу були пов’язані з повною підтримкою радянської армії, а також містили думки проти війни і фашистського режиму.

І. А. Бунін робив все що міг для захисту євреїв. В роки Голокосту в його будинку знайшли притулок єврейські представники творчого світу. Вже в нинішній час на єврейському конгресі особистість Буніна ставиться в один ряд з усіма захисниками пригноблених євреїв.

Після закінчення війни Бунін мав намір повернутися в Радянську Росію, отримавши на це дозвіл і всі необхідні документи. Однак письменник не був прихильником радянського режиму і змінив своє рішення, до кінця днів залишившись у Франції.

Бунін — один з перших літераторів-емігрантів, якого радянська цензура допустила до друку.

Сім'я