Цікаві факти про Володимира Івановича Даля

Володимир Іванович Даль — цікаві факти

Володимир Іванович Даль — письменник, етнограф, лексикограф і лікар. Ми знаємо його, в першу чергу, як автора «Словника живої великоруської мови». Крім цього, він писав вірші, повісті, виступав на захист російської розмовної мови.

Письменник

Лікар

Даль народився в 1801 році в Луганську. Його батько був датчанином, але Даль не відчував зв’язку з цією країною. Він був в Данії один раз, швидше з цікавості, але ця країна не залишила якогось сильного враження, про що він писав в мемуарах. Мати Даля була росіянкою і володіла п’ятьма мовами, саме вона прищепила хлопчикові любов до мов і навчання взагалі.

Початкову освіту він отримав вдома, потім навчався в Петербурзькому морському кадетському корпусі. Після навчання юнак служив на Чорноморському і Балтійському флоті мічманом, знайомлячись з побутом моряків. Після служби Даль продовжив навчання на медичному відділенні Дерптського університету, але змушений був здати іспити достроково: почалася російсько-турецька війна і він поїхав туди в якості лікаря. Спеціальність Даля – хірург-офтальмолог. Він намагався допомагати всім: і світським людям, і селянам, і навіть домашнім тваринам. Селяни охоче спілкувалися з ним і часто зверталися за допомогою.

Даль служив лікарем під час війни у Польщі, був навіть нагороджений Миколою I почесним Володимирським хрестом за подвиг. Подвиг полягав у тому, що Даль придумав, як з підручних засобів (порожніх дерев’яних бочок) спорудити переправу через річку, чим врятував десятки життів — піхотний полк знаходився в оточенні поляків і без переправи був приречений на загибель, але по понтонному мосту всі солдати переправилися на інший берег. Даль йшов останнім, і на середині мосту дістав заздалегідь приготовану сокиру і обрубав мотузки, на яких трималася переправа, після чого міст тут же розсипався, поляки по ньому пройти не змогли, а Даль дістався до берега вплав.

Студент

Лінгвіст

Під час роботи лікарем на російсько-турецькій війні Даль не забував і про збір матеріалу для майбутнього словника, оскільки був оточений людьми з різних куточків Росії. Письменник часто розмовляв з солдатами, записуючи вирази, які вважав цікавими. За рік йому вдалося записати таку кількість матеріалу, що нести його на собі було вже просто неможливо, тому було вирішено виділити для перевезення зошитів із записами верблюда. Під час одного з боїв верблюда захопили турки, що, звичайно, неймовірно засмутило Даля, оскільки така кількість праць могло пропасти. Але тоді на допомогу прийшли військові, які за проведений разом час подружились з лікарем: на порятунок верблюда був відправлений загін козаків, який успішно проник у тил противника і повернув тварину разом з цінним вантажем назад. На щастя, турків не зацікавила гора зошитів, тому нічого не постраждало. В іншому випадку, «Словника…» би могло б і не бути.

Даль разом з Пушкіним в 1833 році відвідував Оренбурзьку губернію, але робили вони це з різними цілями. Подорож тривала п’ять днів, Пушкін розпитував свідків Пугачовського повстання про минулі події і записував необхідну інформацію для «Історії пугачевського бунту» і «Капітанської дочки», в той час Даль у своєму блокноті зазначав незнайомі слова і вирази, записував прислів’я та приказки.

Наступна їх зустріч сталася в Петербурзі, куди Даль приїхав у службове відрядження. Пушкін радісно зустрів друга, поцікавився, як йдуть справи зі словником і збором матеріалу для нього, його завжди займали лінгвістичні дослідження. Поет почув від Даля цікаве слово «виползина» (шкура змії, яку вона скидає після зимівлі), і при наступній зустрічі з гумором «виползиною» називав свій новий сюртук.

Даль дружив з А. С. Пушкіним, а після фатальної дуелі прибув до Олександра Сергійовича. Незважаючи на те, що Даль давно не практикував медицину, для Пушкіна було важливо почути саме його думку. Але Даль не зміг дати чіткої відповіді, оскільки рана була серйозна і він, як і інші лікарі, міг тільки сподіватися на хороший результат. Незадовго до смерті Пушкін вручив Далю свій золотий перстень. Володимир Іванович носив це кільце і зізнавався, що при погляді на нього йому хочеться писати і творити. Після смерті Пушкіна Даль разом з доктором Спаським проводив посмертний розтин тіла поета, а Наталя Гончарова подарувала йому сюртук, в якому Пушкін був поранений на дуелі з Дантесом, той самий, який поет називав «виползиною».

Володимир Іванович Даль знав понад 12 мовами. Його вважають першим в Росії тюркологом, оскільки він збирав і досліджував тюркські рукописи, коли служив в Оренбурзі.

Також Даль був першим дослідником мови офенів, бродячих торговців. Вони використовували таємну мову, яка вважається попередницею злодійського жаргону. Наприклад, Даль вперше згадує про слово «бабки» в значенні «гроші».

У Даля було багато талантів і крім літературної та лінгвістичної діяльності: він відмінно видував вироби зі скла, вважався талановитим хірургом, грав на музичних інструментах, займався токарних справою.

Найважливішою працею Даля вважається «тлумачний словник живої великоросійської мови». Збір слів почався в 1819 році, коли Даль не зрозумів слово «замолоджує» («замолаживает») (небо затягує хмарами), яке вимовив ямщик (візник), і записав його в блокнот. Раніше в інший блокнот юнак записував жаргонні слова, які чув у кадетському корпусі. Робота над словником тривала аж до 1861 року, коли був виданий «Словник». В словнику налічується понад двісті тисяч слів, серед яких книжкова лексика, просторіччя і професіоналізми. Словник цікавий ще й тим, що в ньому, крім слів, зібрані десятки тисяч прислів’їв, загадок, тобто словник висвітлює не тільки лексику, але й побут російської людини.

Праця Даля не залишився непоміченою: дослідник удостоївся Костянтинівської медалі і Ломоносовської премії, а також був обраний почесним членом Академії наук.

У своїй літературній діяльності Даль дотримувався поглядів слов’янофілів. Він вважав, що запозичені іноземні слова псують російську мову, а розмовна російська мова приємна на слух, коротка і зрозуміла, тому намагався писати, не вживаючи іноземних запозичень. Правда, деякі сучасники Даля вважали, що він не володіє літературним смаком, тому його спроби впровадити розмовну мову в свої твори виглядають безглуздо.

Лікар

 

Письменник

Протягом життя Даль встиг зробити багато чого, «Словник» — не єдина його заслуга. Так, в 1832 році він випустив збірку казок «Російські казки. П’яток перший» під псевдонімом Луганський Козак. Ця збірка – одна з перших в Росії спроб збору фольклорного матеріалу.

Уряд не визнав «Казки», видані Далем, нешкідливими, і в 1832 році весь нерозпроданий тираж був знищений. Міністр освіти побачив у них знущання над урядом, зображення сумного становища солдатів і взагалі порахував казки неблагонадійними. Даля заарештували, і від подальших репресій його врятувало тільки заступництво В.А.Жуковського. У Даля збереглися тільки рукописні екземпляри, один з яких він подарував А.С.Пушкіну.

До речі, в 2017 році один екземпляр «Казок» продали майже за один мільйон рублів.

У Даля було і поетичне обдарування. Перші його вірші були опубліковані в 1820 році в журналі «Слов’янин». Крім віршів Даль написав багато повістей і казок. Серед них повість «Мічман Поцілунків, або Живучи, озирайся», в якій відображені спогади про службу мічманом на кораблі Балтійського флоту.

Даль є ще й автором брошури «Записки про ритуальні вбивства», яка в 2010 році була включена у Федеральний список екстремістських матеріалів під номером 1494. Також у списку «російських екстремістів» можна знайти Олександра III, В. М. Васнецова і Р.Вагнера. Можливо, що твори цих авторів дійсно є екстремістськими і заборонені справедливо.

Останні роки В. І. Даля пройшли в Москві, в будинку 4-6 на Малій Грузинській. Це одна з найстаріших будівель в Росії, там і донині зберігаються особисті речі і рукописи Даля. Цікава історія сталася з цим будинком під час Великої Вітчизняної війни: в його двір залетіла бомба, але не вибухнула, так як в ній виявився чесько-російський словник. Мабуть, на виробництві німецької зброї були працівники, які не хотіли перемоги фашистської Німеччини (мабуть, бомба була зроблена в Чехії, що була окупована Німеччиною).