Цікаві факти про небилиці

Небилиці — цікаві факти

Небилиці, або небувальщини є різновидом народної творчості. Їх також можна віднести до одного з жанрів літератури. Суть небилиць полягає в перевертанні понять, нелогічності і протиріччі висловлювань. Небилиці, найчастіше, носять гумористичний характер. Однак, до небилиць іноді відносять і народні байки різних місцевостей. Представляємо цікаві факти про небилиці.

Колобок

  1. Саме слово «небилиця» походить від слова «не була», тобто те, чого не було. Саме це є основною характеристикою подібного жанру.
  2. Відмінність небилиці від казки полягає в тому, що казка має повноцінний сюжет. Небилиця ж все перевертає, сюжет і самі образи її здаються абсурдними і не несуть будь-якого сенсу, хіба що висміювання або скоморошество. За деякими джерелами прийнято вважати, що небилиці є різновидом казок.
  3. Відмінною рисою казок є те, що спочатку вони передавалися виключно усно. У зв’язку з цим складно відстежити час, коли вони почали з’являтися, а також місце, звідки вони пішли.
  4. Свого часу небилиці мали й інші назви. Одне з них «скоморошина» — названа вона так на честь того, що вони придумувалися скоморохами, які розповідали їх своєму панові для його потіхи. Ще одна назва – «погудки» — пов’язано з тим, що їх часто розповідали під гудки (музичний, триструнний інструмент). Також, завдяки скоморохам небилиці носили назву «пострибайки», оскільки оповідачі в момент розповіді байки всіляко стрибали і виконували різні гумористичні рухи.
  5. Небилиці виступали передмовою чи вступом до цієї билини, однак могли існувати і як окремі літературні твори.
  6. Часто могли виступати як пародійні розповіді про реальні події, або перевертання серйозних билин. Так, наприклад, є небилиця про відомого Іллі Муромця. Тільки, в небилиці він перемагає ворога не мечем, а шапкою.
  7. У сучасності небилиці часто використовуються в педагогіці, як елемент розвитку у дітей уяви, а також побудови логічних ланцюжків. Найчастіше це виглядає так: розповідається небилиця і дітей просять розповісти, що ж в ній було не так. Приклад такого віршика-небилиці:

Живий-здоровий – лежу в лікарні.

Ситий по горло – їсти хочу.

  1. На небилиці істотно впливає географічний фактор, а також народні традиції. Вони існують в різних країнах. А всередині країни вони, як правило, прив’язані локально до якого-небудь регіону. Наприклад, небилиці поморів (група людей, що проживає на березі моря, або вздовж річок) часто пов’язані з ловом риби. Американські небилиці спрямовані на хвастощі. У них це виглядало у формі змагань. Австралійські небилиці найчастіше розповідають про великого Біллі – простому жителеві ранчо. А в Канаді центральною фігурою небилиць є велетень-дроворуб.
  2. Небилиці знайшли своє відображення і в художній літературі. Їх можна зустріти в таких творах, як «Пригоди барона Мюнгхаюзена» Е. Распе, «Гаргантюа і Пантрагрюель» Рабле, «Історія одного міста» М. Є. Салтикова-Щедріна, «Плутанина» К. Чуковського.
  3. Відомими прикладами кінематографа з використанням подібного жанру є фільм Т. Бертона «Велика риба», а також американський вестерн «Легенди дикого заходу». Також існують і мультфільми з подібною тематикою. Наприклад, мультфільми за віршами К. Чуковського.

Замок