Школа — цікаві факти
Громадяни України отримують загальну середню освіту на безкоштовній основі. Тому кожна дитина повинна відвідувати школу, повинна складати атестаційні іспити і, в кінцевому рахунку, підтвердити середню освіту дипломом. Хороші оцінки допомагаю поступити в інститут. Але чи так було завжди? Чи завжди школи були загальнодоступними? Як впливає шкільна успішність на майбутній успіх? Чого ми ще не знаємо про школи? Представляємо цікаві факти про школу.
В давнину
Вчені встановили, що перші школи виникли в містах Стародавнього Шумеру (в долині річок Тигр і Євфрат, в Південно-Західній Азії, на території сучасного Іраку) ще в III тисячолітті до н. е. і називалися «будинками табличок». Учні писали клинописом на сирих глиняних табличках, які потім обпалювали. Пізніше стали використовувати дерев’яні таблички з восковою поверхнею для багаторазового використання. Учитель виготовляв таблички-завдання, а учні заучували завдання і переписували вправи. У шумерських школах вивчали лист, рахунок, малювання. У ті часи в школі вчилися тільки хлопчики, діти заможних батьків, навчання було суворим, застосовувалися тілесні покарання.
У Стародавній Греції до школи віддавали практично всіх семирічних хлопчиків (крім дітей рабів), але тривалість навчання залежала від статку батьків. Діти бідняків навчалися 2-3 роки, а багатих громадян — до 16-ти років. Перші 3 роки діти вивчали грамоту, писали на табличках і папірусі, заучували склади, слова, важкі словосполучення, а потім приступали до «Іліади» та «Одіссеї» Гомера, вчили уривки напам’ять.
До речі, «школа» — це грецьке слово, що означає «відпочинок». А буквальний переклад слова «педагог» у перекладі грецької мови означає «дітоводитель». Педагогами в Стародавній Греції називали рабів, які супроводжували дітей в школу, стежили за їх речами (щоб по дорозі не загубили) і контролювали виконання домашнього завдання.
Україна та Росія
Після Хрещення Русі (988 рік) у великих містах відкрили перші школи для дітей знаті, куди віддавали хлопчиків з 8-ми років. У цих школах навчали грамоті (переписували склади, слова, уривки з Псалтиря), читали Євангеліє, Діяння апостолів, освоювали арифметику, геометрію, риторику, землемірство, астрономію, латинь і грецьку мову.
В 1701 році В Москві Петро I відкрив Школу математичних і навігаційних наук для хлопчиків 12-20 років для різних соціальних прошарків. На той час в Росії та Україні було вже багато шкіл, а діти дворян, чиновників у віці 10-15 років повинні були вчитися в обов’язковому порядку.
У 1764 році був відкритий Смольний інститут в Санкт-Петербурзі, перший навчальний заклад для дівчаток, в якому можна було вчитися з 6 до 18 років.
У XIX столітті за наказом імператора Олександра I початкова освіта стала безкоштовною, і при церковних парафіях стали відкривати безкоштовні школи для селянських дітей. А трохи пізніше, після скасування кріпосного права (1864 рік) з’явилися земські школи для хлопчиків і дівчаток з 8-ми років, в яких вивчали арифметику, чистописання, церковний спів і Закон Божий.
У XX столітті після революції в нашій країні обов’язковим стало спочатку чотирирічна, потім семирічна, а ще пізніше — восьмирічна освіта. З 1989 року учні російських шкіл стали вчитися 4 роки в початковій школі, 5 років-в основній і 2 роки в старшій школі. В даний час навчання в Україні та Росії проходить за одинадцятирічною програмою.
У світі
У XXI столітті практично 99% дорослого населення землі є грамотним, тобто в дитинстві відвідувало школу. Виняток становлять країни Південної Азії та Африки, де приблизно тільки 30-40% отримали початкову освіту.
У школах різних країн світу різна тривалість навчального року.
Наприклад:
- вересень — липень у Франції та Китаї,
- квітень — березень в Японії,
- вересень — червень в Ізраїлі та Канаді,
- липень — травень в Індії,
- січень — грудень в Австралії,
- серпень — травень у Фінляндії,
- в Грузії навчальний рік починається після збору врожаю цитрусових (дітям дають час, щоби вони допомогли батькам),
- в Італії кожен навчальний рік триває по-різному, в залежності від погоди.
Оцінюються знання теж по-різному. Наприклад, в Греції — по 20-бальній системі, в Німеччині та Чехії – по 5-бальній (найвища оцінка «1», а найгірша – «5»). В США використовують буквену систему від «А» (відмінно) до «F» (незадовільно). Успішність китайських учнів оцінюють у відсотках (у відмінників 90-100%).
Тільки в 19-ти країнах світу, в тому числі в Росії та Україні, іспити після закінчення школи здаються централізовано по всій країні.
В деяких країнах використовуються комп’ютерні тести (у Норвегії їх проводять на спеціальних ноутбуках зі спеціальним програмним забезпечення), в деяких – здаються за бажанням (наприклад, в Бразилії та Фінляндії). У Швейцарії, на Кіпрі, в Ісландії і на Філіппінах школи самостійно розробляють свої індивідуальні тести.
У Китаї єдиний іспит проводиться в один день і годину по всій країні і нагадує українське зовнішнє оцінювання – на вході все відбирають, за процесом здачі іспиту спостерігають відеокамери і незалежні спостерігачі. Списування і використання шпаргалок загрожує китайським дітям довічним позбавленням права займати високі державні посади.
А американським дітям пощастило. Хоч вчаться вони по 12 років, рівень знань у них по закінченні школи як у європейців 8-го класу. Іспити можна перездавати по 5 разів, а за списування просто виганяють з аудиторії.
А в Америці можуть потрапити до університету на безкоштовній основі спортсмени, які подають надії, — їх проспонсорує Національна асоціація студентського спорту. У Великобританії теж люблять спортсменів і надають їм усілякі пільги.
Після навчання
Твердження, що все вирішує шкільний атестат, невірне. Оцінки можна випросити в учителя, можна хитрувати, постійно списуючи і отримуючи незаслужено хороші оцінки. На першому місці не шкільний атестат, а працьовитість. Історія знає багато прикладів, коли трієчники виявлялися набагато більш успішними, ніж відмінники.
Згадаймо Олександра Сергійовича Пушкіна (1799-1837) і його навчання в Царськосельському ліцеї. Російська історія зберегла пам’ять про цей заклад як про школу, оспівану Пушкіним, проте навчання юному поету давалося важко. Математика йому давалась важко; по праву, суспільствознавству, історії вчився середньо; малював непогано; добре фехтував і керував конем. За результатами успішності він опинився на 18-му місці серед 29 випускників першого ліцейського випуску. Але це не завадило йому стати кращим в російській і французькій словесності.
Неважливо вчилися Чехов, Толстой, Агата Крісті, Гоголь.
Важко уявити, що К. Е. Ціолковського, видатного вченого XX століття, який присвятив 40 років життя викладанню, в 13 років через труднощі з навчанням відрахували з 3-го класу Вятської гімназії. Ні, Костянтин Едуардович не був хуліганом чи прогульником, він просто мав проблеми зі здоров’ям (після перенесеної скарлатини він частково оглух і не чув на уроках вчителів).
У шкільні роки формується фундамент майбутнього життя. І в наших силах зробити його максимально міцним.
Загрузка...
