Глина — цікаві факти
З глини роблять цеглу, посуд. Але цей мінерал також використовують для виготовлення керамічних труб, електричних ізоляторів, цемента. Ця речовина буває різних видів і кольорів, найбільш розповсюджений вид має цегловий колір. Матеріал має важливі властивості – пластичність, водостійкість, міцність в обпаленому виді. Представляємо цікаві факти про глину.
Історія
Зміст
У стародавні часи глина входила до складу фарб, якими робили наскельні малюнки. Такими фарбами були зроблені малюнки у Каповій печері на Уралі (їм вже біля 20 тисяч років).
У стародавній Месопотамії на глиняних табличках писали тексти. На глиняній поверхні писали також фінікійці та єгиптяни.
Якщо глину змішати із соломою та піском, виходить будівельний матеріал – саман. Із саманних цеглин було збудовано багато споруд у стародавньому Вавилоні, в тому числі і вавилонська вежа. Для міцності великі споруди із необпаленої цегли обкладали ззовні обпаленими цеглинами.
Глина водить до складу порцеляни. У стародавні часи цей посуд цінувався на вагу золота.
Глиняний посуд, вкритий глазур’ю, називають майолікою.
Із 1914 по 1924 роки Мейсенською мануфактурою в Німеччині випускали порцелянові монети. Це були так звані нотгелди – гроші, які випускали деякі німецькі міста в умовах гіперінфляції. У 1945 році глиняні і порцелянові монети випускали у Японії.
В Індії за допомогою глиняних дисків роблять парфуми. В селі Каннауджи (індійський штат Уттар-Прадеш) на початку літа на землі розкладують глиняні диски, які вбирають в себе аромати тропічних трав і квітів. Ароматичні речовини виділяють за допомогою сандалової олії, потім цей парфумерний концентрат розбавляють спиртом. Отриманий продукт називають «земляними духами».
В історії відомі випадки, коли люди харчувалися глиною. Рецепти приготування глиняної їжі різні: в Італії – суміш глинистої породи мергеля і пшениці, аборигени Австралії та сусідніх островів вважали їстивними деякі види голубих, зелених та білих глин, в Ірані на базарах продавали певний сорт глини, який місцеві жителі вважали їстивним. Деякі сибірські племена вживали суміш сметани і каолініта (глиниста порода). Глину їли не від хорошго життя, а від нестачі нормальної їжі. Бажання набити живіт хоч чимость часто призводило до сумних наслідків – під час голоду у людей, які вживали глину, були важкі запори, які часто закінчувалися смертю. В землі можуть бути токсини і паразити. Тому від вживання каолінів, мергелів і взагалі глини у будь-якому виді краще утриматися, таке харчування може пошкодити здоров’ю і навіть призвести до смерті.
Застосування
Сучасне застосування глини:
- виробляють фарби і штукатурки;
- для виготовлення ліків, наприклад з білої глини роблять сорбент у вигляді порошку (діє як активоване вугілля), який допомагає при отруєннях;
- мінерал використовують у промисловості, для очистки олив і нафтопродуктів від небажаних домішків;
- будівельна цегла;
- печі;
- посуд (гончарне виробництво);
- технічна кераміка – роблять труби, електричні ізолятори;
- побутові нагрівальні прилади (наприклад теплові панелі);
- в масложировій, виноробській промисловості глина застосовується як сорбент;
- у глині запікають м’ясо, цей спосіб часто застосовують у похідних умовах.
Властивості
Властивості глини:
- у воді розмокає, утворюючи пластичну масу, розчинена у воді утворює суспензію;
- глиняне тісто пластичне, пластичні види мінералу називають «жирними», якщо пластичні властивості слабо виражені, такі види називають «худими»; цегла із «худої» глини крихка;
- висохла глина зберігає форму, після обпалення стає твердою, завдяки цим властивостям з цього пластичного матеріалу роблять посуд і цеглу;
- волога глина має клейкі властивості, завдяки цьому її викорисотвують як розчин для зв’язки цеглин при спорудженні тимчасових споруд (які у майбутньому планують розібрати), мінерал може бути основою не тільки розчину для цегли, а й основою будівельного матеріалу – змішуючи з піском і соломою, отримують саман, який є матеріалом для спорудження стін простих сільських жител;
- волога глина водостійка;
- має криючу здатність, глиняний розчин може перекривати собою колір поверхні, тому в минулі часи її добавляли у розчин для побілки стін будинку та печей;
- сорбційна властивість (здатність поглинати речовини, які розчинені у рідині) застосовується для очистки води від нафтопродуктів і жирів рослинного походження.