Штучні супутники Землі - цікаві факти

Цікаві факти про штучні супутники Землі

Людина задаються питанням, як облаштований космос, зірки, планети, галактика, всесвіт. Розпочати дослідження космосу удалося радянським ученим під керівництвом інженера-конструктора Корольова Сергія Павловича, під керівництвом якого запустили перший штучний супутник Землі (скорочено — ШСЗ).

Орбіта

Перший запуск

Саме СРСР 4 жовтня 1957 року першим запустив у космічний простір найпростіший супутник землі або ПС-1 на ракетоносії Р-7, з космодрому Байконур. Очолював творчий колектив творців супутника Сергій Корольов.

Технічні характеристики в першого штучного супутника землі досить примітивні в порівнянні із супутниками, які запускаються в наш час.

Дослідники космосу
Сергій Корольов і Юрій Гагарін

 

ПС-1 представляв із себе кулю діаметром приблизно 58 сантиметрів, до якого були приєднано чотири антени довжиною 2,4 і 2,9 метра. Ці антени потрібні були для радіозв’язку. Маса ПС-1 була 83,6 кг. Усередині супутника перебували датчики тиску, температури, вентилятори охолодження, що включалися від реле, вони починали працювати, якщо температура піднімалася вище +30С, а також комутуюче обладнання, яке передавало сигнал від супутника на Землю.

Створення космічного апарату

ПС-1 відділився від ракетоносія через 295 секунд після старту, а вже через 315 секунд після старту він послав на землю перший радіосигнал, який міг приймати будь-який радіоаматор, це були повторювані протягом приблизно близько 2 хвилин сигнали: «Біп, Біп». Ці прості сигнали розпочали дослідження космосу космічними апаратами, почалася ера космонавтики й перегони озброєнь між СРСР і США.

ПС-1 пробув на еліптичній орбіті Землі 92 дні й виконав 1440 оборотів навколо планети. Космічний апарат продовжував передавати радіосигнал протягом 20 днів, після чого швидкість обертання ПС-1 почала знижуватися, і 4 січня 1957 року він згорів у щільних шарах атмосфери через високе тертя об повітря на великій швидкості.

Космічні технології

У наш час у космічному просторі є біля 13 тисяч штучних супутників Землі, більшість належить США, Росії, і Китаю. Технологія запусків супутників полягає в тому, щоб при запуску дати йому якнайбільшу швидкість. Потрапивши вже на еліптичну орбіту землі супутник зможе сам, за рахунок набраної швидкості тривалий час обертатися й передавати сигнали.

Космічний апарат

 

Зараз є багато видів супутників: зв’язку — супутники навігації, метеорологічні супутники, розвідувальні супутники, біосупутники, ці косчмічні апарати допомагають нам у звичайному житті.

Ми прогнозуємо погоду, прокладаємо нові маршрути, користуємося стільниковим зв’язком, супутниковим телебаченням, бездротовим інтернетом, становимо карти й реєструємо земельні ділянки в прив’язці до супутника, і все це завдяки штучним супутникам землі.

Вивчення космосу

Про штучні супутники Землі є багато цікавих фектів, але також безпілотні космічні апарати досліджують і інші планети. Так що крім супутників, які полегшують нам наше повсякденне життя, існують штучні супутників Місяця, Марса, Сонця, Венери.

Штучний супутник Місяця першим запустили вчені СРСР, цей супутник передавав фотографії поверхні місяця, за допомогою яких учені переконалися в її специфічній формі, довідалися її будову й особливості тяжіння.

Марсіанський
Космічний апарат Марс 3

Штучний супутник Марса — одночасно цю планету почали вивчати три супутники, два радянські й один американський.

У всії цих супутників стояли різні завдання, одні фотографували поверхню планети, інші вивчали температуру, рельєф, форму планети, наявність води, але варто відзначити, що першим штучним супутником який здійснив м’яку посадку на поверхню цієї планети був радянський супутник Марс-3.

Дослідження планети
Дослідження Фобоса, супутника Марса

Перший штучний супутник біля Сонця, з’явився тоді, коли його зовсім туди не збиралися запускати. Супутник НАСА який повинен був досліджувати місячну поверхню, перелетів орбіту місяця й зупинився на орбіті сонця. У Росії так само є своєї штучний супутник сонця, який вивчає солену активність і передає геомагнітні спалахи й коливання.

Штучні супутники Венери. Радянський Союз першим відправили в 1975 році штучний супутник, за допомогою якого отримали зображення поверхні цієї планети.

4 жовтня 1957 року — пам’ятна дата, у цей день у Російській Федерації відзначають день космічних військ РФ, а в усьому світі свято запуску першого супутника землі.