Цікаві факти про корупцію

Корупція — цікаві факти

Хабарництво – це біда, яка руйнує справедливість у суспільстві. Спершу батьки у школі купують оцінки, місця на шкільних олімпіадах, а потім купують освіту в ВУЗі, після школи купують роботу, на роботі людина сама починає брати хабарі і ділитися з корумпованим начальством, щоби цю роботу втримати. Все це призводить до того, що ліниві люди займають відповідальні посади, а працьовиті люди залишаються без роботи. Представляємо цікаві факти про корупцію.

Арешт

Злочин

У Біблії говориться, що не можна приймати хабарі (дари), оскільки вони «зрячих роблять сліпими (Вих 23:8, Втор 16:9). У Новому Завіті також є інформація про корупцію. Іван Хреститель казав митарям (вони збирали податки), щоби не вимагалю у людей більше, ніж належиться. Також він казав воїнам, що їм не можна вимагати гроші у людей силою та погрозами, воїни повинні задовольнятися своєю зарплатою (Лк 3:12-14). Корупція – це не тільки порушення закону, а й гріх.

В СССР в кримінальному кодексі хабарництво ділилося на три види – отримання хабара, давання хабара, посередництво в передачі хабара. У сучасному українському законодавстві, крім цих видів хабарництва, є ще два види цього злочину – комерційний підкуп і провокування хабара або комерційного підкупу.

Хабарі можуть даватися грошима, подарунками (подарунки можуть бути у вигляді цінностей, путівки на море, безкоштовного обіду).

Відмова

Подарунки посадовій особі також є формою хабара. Наприклад, якщо учитель в учня бере коробку цукерків або шоколадку, він вже не може об’єктивно ставити оцінки цьому учню, і дитина, яка зробила подарунок, не може бути в очах учителя рівним іншій дитині, яка нічого не дарувала. Якщо учитель буде категорично відмовлятися від всяких, навіть найменших подарунків, його будуть поважати і батьки, і діти.

Формою корупції також є репетиторство, яке проводить учень в учня, в якого він веде звичайні уроки. Такий вчитель не зацікавлений на уроках давати надто багато знань, він буде сподіватися, що за знаннями до нього прийдуть його ж учні, але за додаткову оплату.

Чайові також є формою корупці. Бо офіціант отримує зарплату, він не повинен нічого вимагати у відвідувача. Якщо відвідувач кафе або ресторану не залишить чайових, до нього можуть відноситися не так добре, як до відвідувача, який дає великі чайові. А всі відвідувачі повинні бути рівними перед робітниками закладу. В Японії чайових немає, більше того, в цій країні вважається, що чайові принижують офіціанта, оскільки якщо заплачена завчасно обумовлена ціна, відвідувач та офіціант є рівними, а якщо відвідувач залишає більше грошей, ніж вказано у рахунку, він знецінює послугу, а справедлива оплата праці перетворюється в подачку.

Дуже небезпечна корупція в медицині, оскільки якщо лікар буде очікувати незаконних подарунків від хворих, а вони не зможуть дати хабара, може бути надане неякісне лікування, яке може призвести до погіршення стану людини, а також до смерті.

Хабар – це не тільки подарунок посадовій особі перед наданою послугою, але і подарунок після наданої послуги (цей подарунок не може розглядатися як вдячність, оскільки чиновник за свою роботу отримує зарплату і йому нічого крім зарплати не належиться).

Якщо людина займає посаду і їй не вистачає грошей на життя, він повинен або піти з посади на іншу роботу, або працювати чесно, а додаткові гроші можна заробити в позаробочий час, способів чесно заробити у вільний час багато.

Твердження, що чиновникам потрібно підвищити зарплату і вони перестануть брати хабарі, вірне лишень частково. Бо корупція часто розповсюджена серед чиновників вищого ешелону, які мають хороші зарплати. За давання хабара, за отримання хабара, а також за посередництво в отриманні неправомірної вигоди повинна бути кримінальна відповідальність (адміністративною відповідальністю людей, які беруть хабарі, навряд чи налякаєш).

Відповідальність

Геродот писав, що перський цар Камбіс наказав зняти шкіру із судді, який судив не по закону (за хабарі, звичайно). Цією шкірою обтягнули судійське крісло, на якому повинен був сидіти наступний суддя. Цілком можливо, що після цього судді хабарів не брали.

У Китаї корупціонерів часто розстрілюють причому страту показують по телебаченню. За останні 20 років біля 10 тисяч чиновників були розстріляні (серед них був мер Пекіну), понад 100 тисяч корумпованих чиновників були засуджені на терміни від 10 до 20 років ув’язнення.

У Китаї існує політика «контрольованої корупці», згідно з якою спецслужби таємно беруть на контроль корупціонера, дають йому збагатитися, через деякий час недобросовісного чиновника засуджують, а майно конфіскують на користь державної скарбниці.

Якщо український чиновник засуджений за хабарництво, він повинен у декларації про доходи вказати суму незаконно отриманого доходу у графі «хабар».

В Німеччині суддя, який отримав хабар, отримує строк до 10 років позбавлення свободи. В Росії за хабар можуть посадити в тюрму на 12 років. У США за хабар можуть позбавити свободи на термін до 15 років.

У Білорусії, щоби уникнути звинувачення у корупції, викладачі вищих навчальних закладів (у тому числі й декани факультетів) намагаються, щоби їх діти не навчалися на їх факультеті.