Цікаві факти про метро

Метро — цікаві факти

Метро – це залізниця, яка розміщена в межах міста і повністю відокремлена від інших доріг. Метро не обов’язково повинно знаходитися під землею, потги можуть їздити на наземних естакадах чи переміщуватися по землі. Головна умова для того, щоби рейковий транспорт вважався метрополітеном – щоби маршрут не перетинався ні з якими дорогами. Ще одна ознака метро – щоби часові проміжки між поїздами були невеликими. Найстаріший метрополітен у світі – лондонський, він відкрився у 1863 році. У Москві метро відкрилося в 1935 році, в Києві – в 1960 році. У Росії метро є в Москві, Санкт-Петебурзі, Казані, Новосибірську, Нижньому Новгороді, Самарі, Єкатеринбурзі. У Волгограді є метротрам. Це підземний швидкісний трамвай, який фактично є метрополітеном. В Україні метро є в Києві, Харкові, Дніпрі (Дніпропетровску), у Кривому Розі є швидкісний трамвай. Представляємо цікаві факти про метро.

Місто

В Україні

Найглибша станція у світі знаходится у Київському метрополітені – «Арсенальна», її глибина понад 105 метрів. Наступна станція «Дніпро» є наземною, тому відрізок між станцією «Дніпро» і «Арсенальна» має найбільший перепад глибини у світі.

Київ

В Україні метрополітен є в Києві, Харкові, Дніпрі (Дніпропетровську).

У Кривому Розі є швидкісний трамвай, у якому із 15 станцій 4 станції – підземні.

Споруджується метрополітен у Донецьку, але будова спершу була заморожена через нестачу фінансування, а потім зупинена через війну.

Планується спорудити в Одесі, Запоріжжі, Львові.

У світі

Найперший метрополітен у світі – Лондонський, він був відкритий у 1863 році. Потяги почали їздити на електриці у 1890 році.

У 2019 році у світі було 186 метрополітенів у 56 країнах світу.

Шанхайський метрополітен найдовший у світі, його довжина – 660 кілометрів. Він займає третє місце у світі (після Пекіну і Токіо) за кількістю перевезених пасажирів – кожен день шанхайською підземкою користуються 7 мільйонів чоловік.

Найбільш завантажена підземка – Пекінська, щоденно цим видом транспорту користуються понад 10 мільйонів мешканців китайської столиці.

Найбільша кількість станцій – у Нью-Йоркському метрополітені (472 станції).

Москва

Найстаріша лінія – Сокольнічеська, вона почала функціонувати в 1935 році.

Наймолодша гілка – Бутовська, вона була заснована у 2003 році.

У 1935 році їздили по картонних талонах, вони мали термін дії – 35 хвилин. Перший перехід між лініями був зроблений у 1938 році. Перші турнікети з’явилися в 1952 році. У 1992 році пластикові жетони замінили на жетони із заліза.

У лютому 1999 році ввели безконтактні карти. Московські жетони використовують для оплати проїзду у Нижньому Новгороді та Єкатеринбурзі.

Довжина 12 ліній московського метро – 330 кілометрів, є біля 200 станцій (майже всі підземні, але є 9 наземних, 5 станцій розміщені на мостах). Метро постійно розширяється, відкриваються нові станції, до 2020 року планується відкрити ще 70 станцій, довжину ліній планується збільшити більш, як на 150 кілометрів.

Найдовша ділянка дороги між станціями – понад шість кілометрів (від метро Крилатське, до метро Строгіно), найкоротша ділянка – півкілометра, від зупинки Міжнародна до зупинки Діловий центр.

Станція Охотний ряд багато разів змінювала свою назву – Охотний ряд (відкрита в 1935 році), імені когановича (1955 рік), Охотний ряд (1957), імені Карла Маркса (1961), Охотний ряд (1990).

Міст

Вагони виготовляються у підмосковному місті Митищі.

Станція «Мякініно» (Красногорський район) – єдина, яка розміщена за межами Москви.

Станція «Парк Перемоги» знаходиться на найбільшій глибині (90 метрів). Ескалатор на цій станцій найдовший (140 метрів).

Між рейками є заглиблення для стікання води. Якщо людина опинилася на рейках, йому потрібно перечекати у цьому заглибленні, поки його не визволять працівники метро. Якщо вибиратися самостійно, можна стати на контактну рейку, яка знаходиться під напругою 850 вольт. Якщо хтось в впав на рейки і наближується потяг, потрібно стати на край платформи і круговими рухами руки (це знак екстреного гальмування) потрібно привернути увагу водія потяга.

Тунель на ділянці «Каширська» — «Орєхово» тричі затоплювався водами Царицинського ставу 1984, 2001 і 2003 році. Найсильніше затоплення було в 1984 році, тунель відновлювали два місяця.

На станції «Котельники» є бюро знахідок, в якому втрачені пасажирами речі зберігаються протягом шести місяців. Отримати знайдену річ можна з 8 ранку до 8 вечора, із собою потрібно мати паспорт чи посвідчення особи.

На початку 90-хроків ХХ століття із метро забрали урни для сміття, щоби терористи не могли в них закласти вибухівку.

В метро є вантажні потяги, які перевозять запчастини до ремонтних майстерень. Оскільки запчастини бувають великими і через дах їх зручніше завантажувати і розвантажувати, то з пасажирських потягів, які на деякий час стають грузовими, знімають дах.

У метро – сильний запах креозота, цю речовину роблять із нафти, ним обробляють шпали, щоби вони не гнили.

Поїзди виготовляють у підмосковному місті Митищі на підприємстві «Метровагонмаш». Вагони доставляють до Москви тепловозом до станції «Підмосковна», на цій станції є відгалуження в депо «Сокіл».

Найдовша станція – Воробйови гори, її довжина – 284 метра.

Станцію Олександрівський сад перейменовували найбільшу кількість разів. Інші її назви – Комінтерн, Імені Комінтерна, Вулиця Комінтерна, Калінінська, Воздвиженка.

Облицювання у метро зроблене з мармуру, вапняку. На облицювальних плитах можна побачити скам’янілості – амоніти, наутилуси, белемніти, брахіоподи, морські їжаки, морські лілії, двостульчасті молюски, черевоногі молюски, аулакоцератиди, корали, губки.

На станції Таганська є підземний бункер, який спорудили в 1956 році. У ньому повинно було знаходитися командування дальньою авіацією на випадок ядерного удару. У 1995 році тут зробили музей.

Годинник на станції «Каширській» показують крім часу радіоактивний фон.

У московському метрополітені на станція, глибина яких не перевищує 10 метрів, немає ескалатора. Якщо є один ескалатор, який працює тільки на вихід, глибина не перевищує 15 метрів.

На станції «Спортивна» (у південному вестибюлі) є музей метро. У ньому можна подивитися макеті поїздів та станцій.

Щоби швидше зайти в потяг, можна придивитися до підлоги – за білою смугою є протоптані доріжки. Ці доріжки утворюються через те, що двері після зупинки потяга завжди опиняються на одному і тому самому місці.

Найдовша лінія – Серпуховсько-Темирязівська, вона тягнеться на 41 кілометр. Найкоротша – Каховська, тягнеться на 3 кілометри.

У Москві є монорельсова дорога, вона веде від метро «Тимирязєвська» до вулиці Сергія Ейзенштейна.

Міста Росії

У радянський час Петербузький метрополітен називався Ленігргадським. Він почав працювати в 1955 році. Потяги їздять по 5 лініях, їх загальна довжина понад 113 кілометрів. Є 67 станцій, до кінця 2020 року планується відкрити ще 13 станцій. Петербурзьке метро перевозить понад 2 мільйона пасажирів на день. Це найглибше у світі метро, у середньому станції розміщуються на глибині 70 метрів під землею.

Метрополітен у Новосибірську відкритий в 1985 році, це перший підземний потяг у Сибіру. Є дві лініє довжино понад 15 кілометрів, 13 станцій. Щоденно підземкою користаються 240 тисяч чоловік. Метроміст вважається найдовшим у світі, він іде через ріку Об, його довжина – понад два кілометри.

Метро у Нижньому Новгороді відкрили в 1985 році. На двох лініях є 14 станцій. Довжина колії – майже 19 кілометрів. Кожен день через підземку проходить 120 тисяч чоловік. Тут є найбільша станція у Європі – «Московска», вона має чотири напрямки.

У Єкатеринбурзі метрополітен відкрили у 1991 році. На одній лінії довжиною понад 12 кілометрів (найкоротше метро у світі) є 9 станцій. Через підземку щоденно проходить понад 140 тисяч чоловік.

У Казані підземка відкрилася у 2005 році. Одна лінія, 10 станцій, 16 кілометрів, 85 тисяч пасажирів на день. Підземкою користується небагато людей, в основному туристи. Метро вважається найчистішим у світі.

У Самарі метро відкрилося в 1987 році. Десять станцій, понад 12 кілометрів, 44 тисячі пасажирів на день. За статистикою – найбезпечніше метро в Росії.

У Волгограді є швидкісний трамвай метротрам. Є 22 станції, з них 6 розміщені під землею, довжина – понад 17 кілометрів (під землею понад 7 кілометрів).

У Росії споруджуються метрополітени в Омську, Красноярську, Челябінську, Пермі, Ростові.