Білка летяга - цікаві факти

Цікаві факти про білку летягу

Лісові мешканці, якщо не брати до уваги птахів і літучих мишей, літати не вміють. Виняток — білка-летяга, яка вміє не тільки скакати з гілки на гілку, але і літати, плануючи з висоти за допомогою шкіряних перетинок між лапками. Таке вміння допомогає їй зручніше переміщуватися з гілки на гілку, а також швидко уникати небезпеки. В світі білок-летяг біля сорока видів, у Росії та Україні живе вид летяга звичайна. В Україні летяги називаються літягами, офіційна назва — політуха сибірська. На початку ХХ століття вони проживали на півночі Сумської та Чернігівської областей, тепер можна їх зустріти тільки на території Білорусії та Росії, які прилеглі до України, зокрема на Брянщині.

В польоті

 

Зовнішній вигляд

Цікаві факти про білку-летягу — зовнішній вигляд.

Летяги відносяться до гризунів. Їх родичами є білки, але все ж вони білками не є, хоч за традицією їх так називають. Розміри — біля 23 сантиметрів, причому хвіст складає половину довжини. В країнах Азії живуть гігантські летяги, тіло яких без хвоста сягає 60 сантиметрів.

На дереві

 

Шкіряна мембрана, яка з’єднує передні і задні лапки, після того, як летяга скаче, розпрямляється і за рахунок своєї великої площі утворює своєрідний парашут. Руком кінцівок білка може керувати напрямком польоту, і навіть різко повертає під прямим кутом, може повертати і під кутом 180 градусів.

Якщо потрібно затормозити польот, білка утворює прямокутні крила, якщо потрібно стрімко летіти уперед, задні лапки притискаються до тіла і утворюється трикутне крило, наче в дельтаплана.

Зазвичай політ здійснюється на відстань до 50 метрів, але, якщо потрібно і дозволяє висота, білочка може пролітати і до ста метрів. Тривалість польоту цей гризун регулює, вилазячи на потрібну висоту, а якщо потрібно — то на самий верх дерева.

Спосіб життя

Білка-летяга — цікаві факти про спосіб життя.

Це звичайна білка, яка їсть комах, фрукти, горіхи, дуже любить вільхові і березові сережки. На відміну від нелітаючих родичів, вон вміє виїдати через невеликий отвір у шкаралупі. Може також їсти мишей, пташенят, пташині яйця.

Дитинчата

 

На зиму летяги запасають тисячі горіхів. Зимою їх активність знижується, але вони не впадають у сплячку, підкріплюючись зробленими літом і восени запасами.

Побачити літаючу тварину важко, оскільки вона виходить на пошуки їжі зазвичай вечорами. Вночі можна побачити їх очі, які досить великі і можуть світитися, відбиваючи місячне світло.

Практично все життя тваринка проводить на деревах, тому через вирубку лісів їх чисельність скорочується. Щоб зберегти вид, цю тваринку занесли до Червоної Книги.

Політ

 

У природі літаючі білки живуть біля шести років, у неволі — удвічі більше. Оскільки білочка достатньо миролюбна, її часто заводять як домашнього улюбленця. У клітці звірку нелегко — їм для доброго самопочуття потрібно великий простір, який не може дати навіть велика клітка читераріум.

У білок народжується від двох до чотирьох сліпих більченят. Діти вже в півторамісячному віці починають намагатися літати.

У лісі на летяг полюють змії, сови, єноти. Якщо летяги живуть неподалік від людських поселень, на них можуть полювати домашні кішки.