Червоний вовк - цікаві факти

Цікава інформація про червоного вовка

Червоний вовк — рідкісний вид хижого звіра, що живе в дикій природі, в основному в скелястих районах Азії. У Росії цей вид практично не зустрічається. Нечисленні зграйки червоного вовка замічені лише в далекосхідних регіонах нашої країни. Цей хижак занесений у Червону книгу, оскільки з кожним роком їх популяція в значній мірі скорочується. Найголовнішу роль у знищенні цього звіра відіграє людина. Браконьєрство й винищення цілих зграй цих тварин заради гарного хутра, може незабаром призвести до повного зникнення цього рідкісного й своєрідного виду дикого собаки. Для запобігання вимирання, у багатьох країнах світу для цього хижака створюються спеціальні заповідники, заказники, щоб вони могли без побоювання там жити й розмножуватися.

Хижак

Сім’я

Зовні червоний вовк через рудий відтінок вовняного покриву більше схожий на лисицю. Але характером, звичками ближчий до звичайного сірого вовка. Вони так само віддані своїй зграї й вибирають собі пару на все життя. Цей вид утворився в результаті схрещування звичайного вовка й американського койота. За деяким даними, найдавнішим наскельним малюнкам червоного вовка більш 2000 років.

Сім’ю червоні вовки заводять, досягши дворічного віку. Для виношування щенят вовчиці необхідно близько двох місяців. Щенята народжуються сліпими, з коричневим забарвленням шерсті. Самець цього виду — турботливий батько, він нарівні із самкою бере активну участь у вихованні потомства. Підрослі щенята не йдуть від батьків, а залишаються в зграї. Зграя червоних вовків може сягати 30 різновікових хижаків.

В лісі

Поведінка

Червоний вовк — цікаві факти про поведінку. На людину ці вовки ніколи не нападають, навпаки намагаються обходити стороною людину та людське житло. Це дуже обережні тварини з розвиненим зором, нюхом та слухом, також червоний вовк дуже швидко бігає. Під час полювання може розвинути швидкість до 60 кілометрів у годину. Довжина стрибка хижого атлета становить близько 6 метрів. Одного разу, в одному із зоопарків, вовк зміг подолати паркан вольєра висотою понад двох метрів. Потім він вибрався на волю, перестрибнувши через шестиметровий рів.

Полюють червоні вовки великою зграєю. Вони дуже швидкі й витривалі, можуть довго вистежувати й переслідувати жертву. Під час полювання вони видають свистячі та клацаючі звуки, а також звуки, схожі на виття. У такий спосіб вони намагаються налякати здобич і спілкуються зі своїми одноплемінниками.

У раціон їх харчування входять як дрібні парнокопитні – дикі кози, олені, антилопи, так і деякі великі травоїдні тварини, наприклад бик або зубр. Іноді натиск численної зграї не може витримати навіть величезний тигр. Нападаючи на нього з усіх боків одночасно, вони вимотують хижу кішку. Люблять полювати на мишей-полівок та інших степових гризунів. Голодний хижак, за один раз може з’їсти до 10 кілограмів м’яса, а це біля половини ваги самої тварини.

Особливості

У червоних вовків дуже гострий нюх і хороший слух. Свою здобич  вони здатні почути на слух, перебуваючи за сотні метрів від неї. А своїм дуже чуйним носом вони можуть розпізнати тисячі різних варіацій ароматів.

Так само ці тварини відрізняються дуже розвиненим інтелектом і кмітливістю. Червоні вовки легко обходять усі пастки й капкани, розставлені браконьєрами. Вони завжди на сторожі й застати їх зненацька дуже важко. У вовків хороший чіткий зір, вони можуть здалеку дуже точно розуміти жести й міміку своїх братів.

У дикій природі червоних вовків пригноблюють їхні сірі брати й навіть рисі. У суперництві за мисливські вгіддя і їжу, сірі вовки й менші по розміру рисі, часто здобувають перемогу над червоним хижаком, незважаючи на численний склад їх зграї.

Багато зусиль докладається для підтримки й відновлення популяції червоного вовка. У всіх регіонах, де він живе, захисники тварин поширюють інформацію про цей зникаючий вид вовків. Про те, як важливо зберегти від вимирання цей рідкий вид псових, розповідають брошури, які розповсюджують у навчальних закладах. Люди борються за виживання цього рідкого й загадкового дикого хижака.