Північний олень - цікаві факти

Цікаві факти про північного оленя

У багатьох північних куточках нашої планети живуть цікаві представники зоологічного світу – північні олені. Для мешканців північних регіонів олені є помічниками, які допомагають вижити в тяжких умовах Арктики.

Взимку

Середовище проживання і особливості харчування

Північний олень — цікаві факти про середовище проживання. Північні олені проживають стадами, оскільки в стаді простіше захиститися від небезпеки, також гуртом легше здійснювати міграцію у пошуках їжі. Іноді вони долають відстані понад 1000 км. Завдяки повітрю, який перебуває між шерстинками, ці ссавці здатні з легкістю перепливати водойми й болота.

Живуть олені в тайзі, хвойних лісах і тундрі Північної Америки (Аляска, Канада) і Євразії, на деяких островах Північного Льодовитого океану. Дані тварини добре себе почувають як у гірській, так і в рівнинній місцевості. Іноді їх можна зустріти на висоті понад 2 000 метрів, однак вони уникають крутих схилів.

В тундрі

Найоптимальніші умови для життя північних оленів улітку — в лісотундрі й тундрі. Вони віддають перевагу місцям, де густі ліси переходять у хвойне рідколісся й болота, які бувають досить великими. У саму гущавину хвойного лісу ці тварини заходять для того щоб укритися від непогоди й сховатися від людини або ж узимку в пошуках їжі (звичайно це деревні лишайники).

У Росії цих гордих красенів можна зустріти в суворих лісах Східного й Західного Сибіру й на Уралі. Улітку вони віддають перевагу тем місцям, де менше палить сонце, дують прохолодні вітри й менше ґедзів. Найчастіше такими місцями виступають прибережні зони морів, рівнини рік, западини й заболочені ділянки.

Основною їжею цих північних красенів є ягель і лишайники, але оскільки ці рослини ростуть дуже повільно, те в їжу вживається все, що можна виявити влітку в тайзі. Це можуть бути:

  • листя дерев;
  • трава;
  • ягоди;
  • гриби;
  • іноді навіть дрібні ссавці і яйця птахів.

В горах

Зовнішні характерні риси оленів.

Найголовнішою особливістю, яка відрізняє цих ссавців від інших представників цього сімейства тварин, уважається той факт, що роги присутні не тільки в самців, але й у самок. Щорічно на початку зими самці скидають роги, у самок це трапляється в червні. Після рогу знову починають відростати. Скинуті оленячі роги — це справжня скарбниця кальцію й інших дуже корисних мінералів. Ними харчуються гризуни й деякі інші тварини.

Північні олені – це дуже великі, потужні тварини, тіло яких досягає довжини від 1,5 до 2 метрів, і висота в них від 80 сантиметрів до 1,5 метрів у холці. Важить доросла тварина від 160 до 215 кілограмів. Представники даних тварин, які проживають у тайгових зонах, є значно крупнішими від своїх побратимів, що проживають у тундрі.

З рогами

Тіло цих північних тварин покрите густою шерстю, яка має блідо-сіре забарвлення. Оскільки оленяча шерсть має порожню структуру, це створює хорошу теплоізоляцію й дає своєму хазяїнові можливість пережити сильні морози. Саме тому оленяча шкіра користується великою популярністю в людини при виготовленні одягу й взуття.

Ноги в цих ссавців короткі з великими копитами. Їхні копита мають рідкісну властивість змінюватися відповідно до пори року. Улітку основа копит губчата, а з настанням холодів подушечки на копитах затягаються й відкривають твердий край копита, який дозволяє уникнути ковзання по льоду й снігу й допомагають тварині добувати корм з-під снігу.

Також залежно від пори року дані тварини можуть змінювати колір очей. Улітку очі робляться золотавими, а взимку блакитними. Північні олені мають неповторну властивість — вони можуть бачити ультрафіолетове випромінювання.

Тривалість життя й потомство

Олені стають дорослими на другий рік життя. Дорослі самці нерідко влаштовують бійки через самок. Загибеллю ці бійки закінчуються вкрай рідко, в основному все обмежується обламаними рогами.

У середині літа на світ з’являються маленькі телята. Звичайно за один раз самка народжує одне оленятко, але відомі випадки, коли на світло з’являлися відразу 2,3 і навіть 4 малятка. Але це одиничні випадки й трапляються вони вкрай рідко. Уже через 30 хвилин теля встає на ноги й може самостійно пересуватися, а через кілька годин оленятко вже може пройти відстань у декілька кілометрів.

Стадо

Тривалість життя цих тварин коливається від 10 до 20 років, але бувають і довгожителі, вік яких понад 30 років. На тривалість життя впливає кількість і якість їжі й тому не дивно, що в домашніх умовах дані ссавці можуть прожити довше, але горді північні олені дуже погано звикають до неволі.

Жителі крайньої півночі з пошаною ставляться до цих шляхетних красенів, яких по праву можна назвати господарями тундри. Північні олені не тільки є засобом пересування, але також вони дають людям м’ясо, молоко й шкіру для виробництва одягу й взуття. Життя жителів півночі повністю залежить від оленів і тому не можна допустити, щоб цих тварин винищували.