Цікаві факти про песця

Песець — цікаві факти

Песці є представниками сімейства псових. Вони живуть в основному в холодних засніжених куточках Росії. Тварина може кілька діб обходиться без їжі, існуючи за рахунок природного запасу жиру. Саме із цієї причини шкурка песця вважається такою цінною – жирові залози просочують хутро зсередини, роблячи його м’яким. Завдяки жировому прошарку звірок може існувати в умовах дуже сильного холоду. Представляємо цікаві факти про песця.

Взимку

Вигляд звірка

Зміст

Песець виглядає як маленька лисиця, втім і лисиця, і песець належать до сімейства псів, це фактично дикі собаки, тому вони так і схожі. Інша назва – полярна лисиця, так називали песця російські мандрівники на рубежі сімнадцятого й вісімнадцятого століть. Песець, як і вовк, шакал, лисиця й інші тварини сімейства псових уміють гавкати, тільки тварини, які повинні зберігати на полюванні тишу, гавкають рідко.

Вуха песця використовуються як радари. Слух в умовах сніжної рівнини відіграє винятково важливу роль, оскільки потрібно не просто визначити напрямок джерела звуку, але й точне місце розташування об’єкта полювання під товщею снігу. Гострий слух є в багатьох північних хижаків, наприклад у білого ведмедя, ця властивість організму допомагає виживати в суворих умовах Арктики. Зір досить слабкий, дослідження показали, що песці реагують на звук і запахи сильніше, ніж на картинку.

Через свій маленький розмір песці для ефективного полювання живуть зграями. Зграї діляться на декілька пар, тварини утворюють міцні сім’ї, які існують усе життя, у цьому вони схожі на вовків.

В тундрі

Поведінка

Песець має маленькі зуби, заточені у два ряди, які дозволяють йому їсти тверде м’ясо, північна дичина вирізняється жорсткими м’язами і зв’язками. Якщо хижак не може роздобути м’ясо, харчується замерзлими ягодами, уміє розкопувати корінці.

Є єдиним представником сімейства псових, який може поїдати представників свого виду. Якщо песець вмирає, його можуть з’їсти інші члени зграї. До такого поведінки приводять суворі північні умови, де недостатньо їжі й холодні сніжні зими. Далеко не кожна спроба піймати здобич закінчується успішно, а сил на вистежування жертви й погоню йде багато.

Дитинчата

Із цієї причини песці часто живуть поруч із білими ведмедями, і іншими більшими хижаками. Песці доїдають ту їжу, яку залишають інші мисливці дикої природи. Саме тому шлунок роздвоєний, у випадку отруєння працює друга половина шлунка, а перша очищається за допомогою води із з’їдженого снігу.

Якщо песці й лемінги живуть на одній території, зграя хижаків може розростися до півтисячі особин, оскільки лемінгів бувають дуже багато й у період міграції вони пересуваються великими стадами, це створює сприятливі умови для полювання.

Стиль життя

Песець ніколи не сидить на місці. Зграя веде кочовий спосіб життя, переміщаючись по великих територіях. Як правило, через невелику кількість їжі, песці розробили ефективні прийоми колективного полювання в зграях. Молоді особини рано йдуть від батьків, вони збиваються в зграї по віковому принципу, молоді рідко живуть зі старшими.

Коли самка вагітніє, самець про неї постійно опікується, приносячись їжу. Інші члени зграї не втручаються в справи парної сім’ї — намагаються не шкодити, але й не сильно допомагають, песці — парні тварини, хоч і живуть зграями.

Народжується від від чотирьох до восьми звірків. Народжуються малята сліпими, починають бачити на вісімнадцятий день. Глава сімейства захищає дитинчат від хижаків, а також від інших членів зграї, які можуть їх з’їсти.