Цікаві факти про слонів

Слони — цікаві факти

Слони – одні із найбільших тварин у світовій фауні. Ці неймовірно розумні звірі із прадавніх часів супроводжували людську цивілізацію як мирний транспорт, тяглова сила й військова підтримка. Слони бувають африканські й азіатські. Перших налічується приблизно півмільйона, других – вдесятеро менше. Представляємо цікаві факти про слонів.

На волі

Найбільші сухопутні ссавці

Серед сухопутних звірів слони по праву вважаються найбільшими. Маса середньої особини – 5 тонн, довжина тіла – сім метрів. В Анголі в 1956 році мисливцями був убитий 11-тонний слон. У 1974 році в Анголі було убито слона масою 12,4 тони, саме він внесений у книгу рекордів Гіннеса як найбільший. Таку масу мали мамонти, звичайна особина яких була вдвічі більшою за сучасного слона.

Народжуються слони вагою приблизно в 120 кілограмів. Мати виношує дитинча 22 місяця. Серце слона відбиває на хвилину тридцять ударів і важить до 30 кілограмів. Маса мозку слона – приблизно 5 кілограмів.

Забезпечити таке велике тіло їжею непросто, тому слони зайняті пошуком і поїданням рослинності приблизно 20 годин на день. Раціон гігантів – від 45 до 450 кілограмів рослин, від 100 до 300 літрів рідини в добу.

Тривалість життя слона – 50-70 років. Серед наділених хоботом довгожителів значиться китайський бойовий слон Лин Ван. Він помер у віці 86 років.

В савані

Інтелект

Ще Аристотель відзначав, що слони перевершують інших тварин за інтелектом. Сучасні вчені підтверджують: слони настільки розумні, мають таку гарну пам’ять, що можуть вивчити мову людей!

В Азії живе слон, якого кличуть Кошик. Він уміє імітувати п’ять слів: приклад, сидіти, ні, лежати й добре. Тварина розуміє значення цих команд або слів-заохочень, може вживати їх за своїм розсудом.

В Намібії

Учені дуже довго намагалися розгадати мову слона. Зрештою виявилося, що ці тварини спілкуються за допомогою інфразвуку. Кристіан Хербст із Віденського університету, провівши дослідження гортані померлої самки слона, зробив висновок, що тварини використовують для спілкування голосові зв’язки.

Мова слонів має великий словниковий запас. Кристіан Хербст помітив і вивчив приблизно 470 сигналів, які тварини регулярно використовують. Використовуючи ці звуки, слони зв’язуються зі членами свого стада на великій відстані, повідомляють про небезпечну ситуацію або роди, що почалися. Цікаво, що різні особини спілкуються неоднаковими сигналами, ці сигнали залежать від їхнього місця в ієрархії.

Слоненя

Слони – тварини не тільки розумні, але й чутливі. Слони живуть до 80 років. За цей час вони дуже прив’язуються друг до друга. Якщо тварина хворіє, інші члени стада приносять йому їду. Якщо слон помер, його якийсь час намагаються оживити за допомогою їжі й води.

Коли хтось у череді помирає, інші члени родини видають голосні скорботні звуки, піднімають небіжчика високо в повітря, а трохи пізніше відносять у знайдене природнє поглиблення (або ж яму виривають), присипають землею й закидають гілками. Наступні кілька діб сумна родина проводить нерухомо біля тіла померлого побратима. Якщо стада зустріне померлого слона, з яким вони не знайомі, то його теж можуть поховати. Відомі випадки, коли слони ховали померлих людей.

Організм

Хобот – це гіпертрофована верхня губа слонів. З його допомогою тварини можуть не тільки торкатися один одного й предметів, але й вітатися, переносити речі, пити, умиватися й навіть… малювати. А ще хобот допомагає слонові приймати душ: в «передньому хвості» може вміститися приблизно 8 літрів рідини.

Слони відрізняються прекрасним нюхом. А все чому? Тому що в хоботі більше сорока тисяч рецепторів.

Бивні – ще одна помітна риса сірих гігантів, яку вони активно використовують у повсякденному житті. Слони можуть бути правшами або лівшами. Залежно від «орієнтації» лівий або правий (ведучий) бивень у них стирається й стає меншим за розміром.

Стадо

За останні 150 років середня довжина бивнів слона зменшилася майже у два рази. Ця тенденція спостерігається й серед африканських, і серед індійських слонів. Відбулося це через масове винищення тварин браконьєрами. Жертвами мисливців, як правило, ставали найбільші особини. Довжина бивнів передається генетично, діти народжувалися в особин, які виживали, тобто батьки мали бивні малого та середнього розміру (вони менше цікавили браконьєрів), відповідно слоненята у подальшому мали невеликі бивні.

Донедавна бивні мертвих слонів знайти було дуже непросто, ходили легенди про «слонячі кладовища». Нібито тварини йдуть умирати в спеціально відведені для цього таємничі місця. Не дуже давно вчені з’ясували, що винуваті у всьому дикобрази. Вони поїдають бивні, щоб заповнити дефіцит мінералів.

А ще в слонів міняються зуби. Точніше, бивні. По тому ж принципу, що зуби в людських дітей — молочні випадають, виростають постійні.