Цікаві факти про соболя

Соболь — цікаві факти

Соболь – маленьке звірятко з родини куницевих, живе переважно в північних регіонах Росії, а також на півночі Японії. Невелика популяція є в Кореї, Монголії, на півночі Китаю. До ХІХ століття жив на півночі Польщі, у Прибалтиці й Фінляндії, але через діяльність людини зник з європейських лісів. Представляємо декілька цікавих фактів про соболя — спосіб життя, зовнішній вигляд, особливості організму.

Баргузин

Спосіб життя

Живе в тайзі, чи дрімучіший ліс, тим комфортніше себе почуває це звірятко.

Рухається стрибками. Може пересуватися по пухкому снігові, не зариваючись у нього.

Проганяє зі своєї території горностаїв і колонок (звірок із роду куницевих). Але може сусідствувати з куницями. На Уралі живе звірятко, яке поєднує в собі особливості куниць і соболів — кидаси.

В тайзі

Харчується в основному дрібними комахами, але також може полює й на маленьких тварин. Любить мед, може поїдати бджіл. Але через те, що бджолині укуси становлять небезпеку для звірка, він розоряє вулики в основному взимку. Може харчуватися рибою, тільки йому важко її ловити, тому в основному поїдає ту, яка проходить по мілководдю під час нересту. Має заточені ікла, що допомагають йому поїдати складну, тверду їжу.

Живе в зграї, звірки працюють спільно. Даний соціальний лад допомагає звіркам працювати спільно заради досягнення однієї поставленої перед ними чіткої мети. Як правило, ватажок зграї вибирається шляхом загального поєдинку. Переможець керує зграєю до наступних так званих змагань, які відбуваються восени.

Діточки народжуються взимку. Вистачає декількох місяців, щоб дитинчата зміцніли, навчилися полювати.

Взимку

Зовнішній вигляд

Довжина животного досягає напівметра, вага — до 1,5 кілограм. Максимальна довжина – 60 сантиметрів, маса – два кілограми.

Має широкі лапи, величина ступні — як у лисиці, хоча за розмірами соболь набагато менший. Така ширина лап дозволяє комфортно пересуватися по пухкому снігу.

Цікаво, що організм соболя росте й розвивається все життя, і саме тому йому важливо споживати як рослинну їжу, так і м’ясо.

Діточки виношуються два місяці, вагітна самка не випадає з життя зграї. Вона продовжує бути повноцінним членом спільноти, самостійно добуває їжу.

Головний природний ворог – шуліка (сокіл), який полює на дитинчат звіра й молодих недосвідчених особин. Деякий час звірки не виходять із нір, і ховаються під охороною зграї. Як тільки вони зможуть полювати, їх випускають, і вони самостійно добувають їжу.

Біля ріки

Особливості організму

Два рази на рік шкурка линяє. Узимку вона світло-піскова, улітку — темно-коричнева. Соболь дуже залежить від своєї зграї, і, якщо хтось не линяє, інші тварини опікуються ним цілу зиму.

Баргузинський соболь має хутро шоколадного кольру, яке переливається блакитним відтінком. Також цей вид соболя має густу шовковисту опушку.

Через своє коштовне хутро соболь постійно винищується, на експорт ідуть сотні тисяч шкурок у рік. Страждають як дикі тварини, так і ті, яких розводять на спеціальних фермах. Скорочення популяції негативно впливає на навколишнє середовище, оскільки порушується екологічна система, у якій соболь відіграє важливу роль.