Цікаві факти про лісового кота
Лісовий кіт – це дрібний хижак, що нагадує всім знайому домашню кішку. Але досвідчений біолог і мисливець побачить малопомітні риси, що відрізняють пухнатого домочадця від здичавілого родича.
Зовнішній вигляд
Зміст
Розміром трохи крупніший від звичайної кішки – довжиною може бути 90 сантиметрів, а вагою до 7 кілограмів. Деякі індивіди мають масу до 15 кілограмів. Самці не набагато крупніше самок. Волосся коротке, гладкий.
Серед лісових котів різниться п’ять підвидів: кавказький, амурський, далекосхідний, очеретяний і європейський.
- Кавказька кішка сама рідка, і занесена в Червону книгу. Залишилося приблизно сто особин. Вона живе в горах на висоті 2-3х кілометрів над рівнем моря. У неї світле офарблення й найменше габарити, у порівнянні з іншими лісовими побратимами.
- Амурська кішка нагадує своїм видом звичну багатьом звичну багатьом бенгальську кішку (домашня порода), хіба що зафарблення трохи світліше, шерсть сіро-бурого кольору. Живе уздовж берега ріки Амур і Японського моря.
- Далекосхідний кіт живе на території Хабаровського й Приморського краю, а також на землях Північної Кореї. У нього рудувато-бура шерсть з округлими темними плямами.
- В очеретяної кішки сама незвичайна зовнішність – рудувата шерсть, потужні лапи й пензлика на вухах, немов у рисі. Її ареал — це болотисті очеретяні зарості астраханських боліт.
- Європейська кішка більше за всіх нагадує домашню. У неї сіра шерсть з поздовжніми смугами уздовж хребта і невеликими поперечними смугами з боків. Її можна зустріти на території України й Кавказу.
- Цікавий і рідкісний вид манул розмірами практично такий самий, як і домашній. Живе в центральній та середній Азії, щоправда не в лісі, а в степах, все одно він дикий, хоч і не лісовий.
Але, не дивлячись на деякі відмінні риси у зовнішньому вигляді, вони дуже схожі один на одного. У всіх лісових котів трикутні вуха, довгі вібриси (вуса й волоски біля очей, органи відчуттів), потужні лапи, довгі пазурі. Як і в домашніх родичів, є спеціальні мішечки, у які при бажанні тварина може сховати свої пазурі.
Спосіб життя
Лісові кішки переважно ведуть нічний спосіб життя. На полювання виходять за дві години до заходу сонця й за дві години перед світанком. В основу раціону входять дрібні гризуни, птахи, комахи, змії, а в прибережних мешканців ще й риба. Більш досвідчені представники свого виду можуть поласувати м’ясом дрібних куниць.
Свої житла облаштовують у чагарниках, кореневищах дерев, старих норах інших тварин. Усередині вистилається травою, листами, пухом птахів, щоб було зручне й самій кішці, і маленькому кошенятку.
Зустріти лісового кота можна в гористій місцевості, уздовж лісових рік. Віддає перевагу не надто холодній місцевості, тому що велика кількість снігу не дозволяє котові нормально пересуватися – у нього досить короткі лапи.
Живуть поодинці. Родяться декілька кошенят, їх кількість рідко перевищує чотири дитинчата. Кошенята народжуються сліпими й худими, але після десятого дня життя вони починають бачити. У два місяці малята починають ходити на полювання разом з матір’ю, а до шести місяців стають самостійними й у піврічному віці залишають матір.
Кожен лісовий кіт має у своєму володінні приблизно десять квадратних кілометрів. Свою територію вони позначають спеціальним пахучим секретом.
З людьми намагаються не контактувати, тому дикого кота нелегко зустріти в лісі. Однак, у холодні часи можуть поселитися ближче до людини – біля сіл і сіл. Лісовий кіт у найкращому випадку може ловити гризунів, а може і полювати на домашню птицю.
Із природніх ворогів у нього тільки вовки, лиси й шакали. Однак, лісовий хвостатий не є доступною здобиччю, оскільки він може з легкістю сховатися в кроні дерев.
Цікава інформація
Лісовий кіт — цікаві факти:
- при бажанні дикий кіт зможе муркотати;
- лісових кішок важко приручити;
- амурська лісова кішка живе на Далекому Сході Росії, на берегах ріки Амур і Японського моря, вона охороняється на території Японії як зникаючий вид;
- у день лісовий кіт може з’їдати понад 10 дрібних гризунів, загальна маса здобичі, що з’їдається за день, може перевищувати півкілограма;
- за літо накопичує жир, маса тварини може збільшитися у два рази.