Цікаві факти про лисиць

Лисиці — цікаві факти

Лиси – неймовірно розумні й кмітливі тварини. У багатьох казках і легендах вони виступають у ролі хитрого й навіть підступного персонажа. Але чому ж їх наділяють саме такими рисами характеру? Справа в тому, що під час небезпеки й погоні, лиси вміють заплутувати свої сліди, тим самим уводять переслідувача в оману. Такі здібності часто допомагають їм вижити в дикій природі.

У пошуках їжі

Найвідоміші види

Залежно від середовища проживання існують різні види цих тварин. Найпоширеніші – звичайні лиси. Вони мають руде забарвлення, важать від 6 до 10 кілограмів, довжина тіла становить 60-90 сантиметрів, при цьому хвіст може бути близько 55 сантиметрів. Відмінні риси: витончений тулуб, шерсть на животі й на кінчику хвоста білого кольору, а лапи темні.

На охоте

Фенек – невеликі лиси, вагою всього 1,5 кг, що проживають у пустелях Північної Африки. У даного виду неймовірно довгі вуха, які допомагають їм не тільки добре чути здобич, але й охолоджують тіло в денну жару. А ще в них дуже красиве хутро кремового відтінку.

Корсак — маленька лисиця, довжина тіла якої біля півметра, маса — біля п’яти кілограмів. У Росії зустрічається на Північному Кавказі, Уралі, півдні Західного Сибіру, Алтаї, на півдні Забайкалля.

Песець – хижа тварина середніх розмірів. На відміну від звичайної лисиці, морда песця вкорочена, вуха закруглені. Вони живуть на островах і узбережжя Північного Льодовитого Океану, у лісотундровій зоні. Тому в цих звірків біле і, головне, густе хутро, що захищає від колосально низьких температур (- 70 °C). Цікаво також, що песець здатний виявити здобич під шаром снігу товщиною близько метра.

Песець

Спосіб життя

Цікаві факти про лисиць — спосіб життя. Лиси не збиваються в зграї, як вовки й собаки, вони, навпаки, живуть парами або створюють невеликі родини. Відпочивають в норах, які, до речі, не завжди риють самі, а просто займають пустуючі «житла» інших тварин. Іноді знаходять природні укриття – ущелини скель, печери.

Дитинча

Лисенята народжуються один раз на рік. Відомо, що ці тварини дуже турботливі батьки. Створивши пари, вони разом облаштовують нору для майбутнього потомства. Маленькі лисенята народжуються сліпими й безпомічними, тому мати досить довгий період перебуває з ними поруч, постійно вилизуючи їх і гріючи своїм теплом. Самець весь цей час допомагає, приносить їжу й захищає територію від інших хижаків.

Лиси вважаються всеїдними, вони вживають у їжу дрібних гризунів, кроликів, можуть поласувати рибою або домашніми курми й навіть різними рослинними кормами (фрукти, овочі, ягоди). Лиси, що живуть у пустелях, їдять плазунів, а також комах (личинок, жуків).

Одомашнення

В 1959 році радянський генетик Дмитро Бєляєв почав експеримент по одомашненню лисиць. Йому вдалося вивести породу лисиць, які виявилися більш дружелюбні й слухняні, ніж їхні дикі родичі.

Ще в стародавні часи люди намагалися приручити цих прекрасних тварин. Одного разу археологи виявили могилу на території Йорданії, у ній перебували останки не тільки людини, але й лисиці.

Атака
Чорнобурка

Цих тварин приручили й використовували на полюванні як собак корінні жителі Патагонії (сучасне Чилі). І це не дивно, адже лисиця відноситься до родини псових, вона навіть уміє гавкати, як собака (хоча робить це не часто, адже ці тварини намагаються вести тихий спосіб життя, щоб уникати хижаків і результативно полювати).

Деякі люди як домашній вихованець вирішують завести лисицю, адже відомо, що ці звірі дуже грайливі, цікаві, їх можна дресувати. Але не варто забувати, що це все-таки хижаки, тому догляд і харчування повинні бути правильними й особливими. Також потрібно бути обережним, щоб тварина не вкусила. Лисиці можуть мати сказ, а це смертельна невиліковна хвороба.