Сніговий барс - цікаві факти

Цікаві факти про ірбіса

Сніговий барс — тварина цікава й досить рідкісна. У різних регіонах його називають по-різному: ірбіс, сніговий леопард, сніговий кіт. Класифікація сніжного барса також неоднозначна, адже одні вчені говорять, що ця тварина відноситься до розряду великих кішок, у той час як інші стверджують, що сніговий барс — це рід пантер. Сніговий кіт є вимираючим видом, він живе високо в горах, вдалині від людей. Саме тому вчені так мало про нього знають, однак деяка інформація все-таки відома.

Полювання

Зовнішній вигляд

Зміст

Сніговий барс — цікаві факти про зовнішній вигляд. Ірбіс (інша назва цієї кішки) — велика тварина, довжина тіла якого може досягати 140 сантиметрів, і це без урахування хвоста (хвіст може становити приблизно половину довжини його тіла). Вага ж близько 50 кілограмів, що також немало.

Снігові барси схожі на леопардів, от тільки вони рекордсмени не по бігу, а по стрибках. Ірбіс може стрибнути на шість метрів у довжину й на три метри у висоту.

Лапи цих котів є природними снігоступами, завдяки яким барс не провалюється, наступаючи на глибокий або пухкий сніг.

Незвичайно довгий хвіст служить барсові кермом і опорою в стрибку.

Будова гортані ірбіса робить його практично німим, не дозволяючи йому ні нявкати, ні ричати. Проте багато вчених стверджують, що барс може муркотати.

На скалі

Поведінка

Ірбіс є дуже миролюбною істотою. Він ніколи не нападає на людину першим, загрозу становлять лише поранені тварини.

Тривалість життя барсів точно невідома, однак дослідники стверджують, що вона становить біля 25 років.

На відміну від багатьох тварин, снігові барси мають здатність вести активний спосіб життя як удень, так і вночі. Вони, подібно котам, маю надзвичайно гострий зір.

В лісі

Снігові коти можуть жити на висоті близько 6000 метрів над рівнем моря, а їх забарвлення служить їм чудовим маскуванням у гірській місцевості.

Сніжні барси рідко проживають усе життя на одному місці. Більше того, більшість із них перебуває в постійних мандрівках, зупиняючись лише для того, щоб народити й виростити потомство. Звичайно вони влаштовують собі житла в печерах або скельних ущелинах.

До народження потомства, самка ірбіса знаходить саме затишне місце й ретельно утеплює його. Самка сніжного барса народжує потомство 2 рази в рік. І кошенята, як і домашні, народжуються сліпими. Мама проводить із дітьми багато часу, учить їх полює в умовах засніжених гір. Кошенята люблять гратися в снігу й кататися з гірки.

У дикій природі неможливо побачити зграю снігових барсів, оскільки ці тваринні ревні одинаки, що які охороняють свою територію від інших представників свого виду. Однак самці, що живуть на одній території, ніколи не проявляють агресії.

Кошенята

Охорона

Сніговий барс занесений у Червону книгу як тварина, що знаходиться на грані зникнення. Цей сніговий кіт охороняється у 20 країнах світу. Полювання на них заборонене скрізь. 23 жовтня оголошений міжнародним днем снігового барса.

Це єдині кішки у світі, які змогли пристосуватися до гірських умов. Незважаючи на віддаленість місць проживання, вони завжди були об’єктом полювання через красиве хутро. І сьогодні ці кішки страждають від браконьєрів, оскільки вартість одного хутра може складати до 60 тисяч доларів, але завдяки природоохоронним заходам їх чисельність стабілізувалася. В 60-х роках ХХ століття їх було біля однієї тисячі, сьогодні популяція налічує біля 6000 особин.

Сніжного барса важко відшукати, навіть у перевірених місцях його проживання. Адже побачити цю шляхетну тварину практично неможливо.