Ейфелева вежа - цікаві факти

Цікаві факти про Ейфелеву вежу

Навряд чи знайдеться людина, яка жодного разу в житті нічого не чула про Ейфелеву вежу. Це символ французької столиці, який раптово з’явився в ХIX столітті й дуже сильно змінив обличчя міста. Деякі міщани вважали, що вежа не прикрашає, а псує вигляд стародавнього французького міста. Письменник Гі де Мопассан говорив, що його дратує вежа, проте, він часто обідав у її ресторані, пояснюючи, що це єдине місце, звідки не видно цю споруду.

Париж

Густав Ейфель

Ейфелева вежа придумана як проект для Всесвітньої Виставки, яка проводилася в Парижі в 1889 році. Для відбору проектів попередньо був проведений конкурс, у якім перемогла споруда Олександра Густава Ейфеля, відома зараз як Ейфелева вежа.

Густав Ейфель, спершу розраховував на існування свого виставочного проекту протягом 20 років, потім цю споруду повинні були розібрати і переустановити в іншому місці. Але присутність радіотранслятора на вежі продовжила їй життя й вежу зберегли.

Олександр Густав Ейфель також був автором статуї Свободи, яку Франція передала в подарунок США. У Парижу є зменшена копія статуї Своболи (11,5 метрів у висоту, американська — 46 метрів у висоту).

Після спорудження сталевої громадини Гюстав Ейфель заявив про свої виключні права на зображення свого творіння. Але ця ініціатива обурила парижан і винахідник передав права в громадське користування, таким чином сувенір у вигляді вежі або із її зображенням може виготовити й продати будь-який бажаючий.

Центр города

Технічні особливості

Ейфелева вежа — цікаві факти про технічні особливості. Висота Ейфелевої вежі — 324 метра, але в літню жару її висота може збільшуватися на 17 сантиметрів, оскільки розширюються залізні конструкції. На момент відкриття це була найвища будівля у світі. Цей рекорд протримався сорок один рік, після чого був побитий нью-йоркським хмарочосом «Крайслер». До вершини ведуть 1665 сходинок.

Для будівництва використовувалися листи заліза високої якості. Усього його пішло 9441 тонна, стільки важать 18 038 штук залізних частин зі сталі, скріпленого двома з половиною мільйонами скоб і заклепок.

Вежа дуже стійка, навіть при сильних поривах вітру її відхилення від осі становить не більш 15 сантиметрів.

Конструкція

При будівництві Ейфелевої вежі дотримувалися безпечні умови праці, але все одно один робітник розбився (усього було 300 робітників).

На протяг усього існування й до сьогодні Ейфелевую вежу малюють за допомогою звичайних кистей. Спочатку вона була червоного кольору, але потім його поміняли на бронзовий.

Для досягнення ефекту однорідності використовують три відтінки бронзи від самого темного – унизу, до світлого — нагорі, що, враховуючи переломлення сонячних променів, створює ілюзію однотонності по всій висоті споруди. Відновлення фарби проводять через сім років, щоб уникнути корозії, на це йде шістдесят тонн фарби.

Диваки й шахраї

Ейфелева вежа з моменту свого зведення стала улюбленим місцем екстремалів, які роблять із неї запаморочливі стрибки (хоча це й заборонено).

В 1912 році маловідомий Франц Райхельт винахідник пальто-парашута, випробовуючи свій винахід, зстрибнув з Ейфелевої вежі й загинув. До цього Франц випробовував пальто-парашут, стрибаючи з двоповерхового будинку. Кожен раз він казав, що йому не вистачає висоти і парашут не встигає розкритися. Він отримав офіційний дозвіл скочити з башти і на очах у багатьох людей і репортерів розбився. Справа в тому, що для безпечного стрибка потрібна була площа тканини у п’ять разів більша, ніж мало пальто-парашут.

Ейфелева вежа не могла не привернути до себе увагу торгашів і шахраїв. З моменту створення вона продавалася (звичайно, не по-справжньому, хоча шахраї отримували справжні гроші) понад двадцять разів, з них двічі як металобрухт.

Набережна

Ейфелеву вежу обслуговує ліфт, невелика пропускна здатність якого приводить до великих черг, у яких можна простояти декілька годин. Способи потрапити без черги:

  • піднятися пішки, це буде коштувати дешевше, але йти потрібно буде довго, висота другого поверху — 150 метрів;
  • купити квиток на сайті за місяць наперед, потрібно бути впевненим у точному часі візиту;
  • є два ресторани — «58» на першому поверсі й «Жуль Верн» — на другому, два ресторани мають власні ліфти;
  • у листопаді й лютому черги дуже маленькі.

Сьогодні Ейфелева вежа належить Парижу й обслуговується компанією «Societed’exploitationdelatoureiffel». Вежа — це акціонерна компанія, акції якої можна купити на біржі. Піднімаючись на другий поверх, візьміть із собою запасний одяг, оскільки нагорі може бути набагато прохолодніше, ніж внизу.