Екваторіальні ліси Південної Америки - цікаві факти

Цікаво про рослинність, клімат та мешканців екваторіальних лісів Південної Америки

У Південній Америці в районі екватора є дивний великий зелений масив, повний різноманітних форм життя. Теплий клімат цієї області й рясні дощі дозволяють розвиватися в лісах найрізноманітнішим рослинам і живим організмам. Цей район – дуже незвичайна частина Земної кулі, але дуже важлива, оскільки ліси є домівкою для багатьох тварин, також цей зелений масив виробляє багато кисню, тому еквато називають «легенями планети». Декілька цікавих фактів про тропічні ліси.

Водоспад

Клімат

Зелені райони, що перебувають на екваторі планети з’явилися ще в доісторичні часи. Їхній вік – 150 мільйонів років. Колись це були величезні масиви рослин, що займали більш як 10 відсотків земної кулі. Але із часом, у результаті змін клімату й людської діяльності їх площа значно скоротилася.

Переважна частина лісів припадає на Південну Америку. Більшість зеленої зони перебуває в Бразилії, менші частини доісторичного лісу розподілені між іншими країнами Латинської Америки. Наукова назва екваторіального лісу – гілей, але в Бразилії його називають сельвою. Саме цим словом позначають зелене море екваторіальної рослинності у світі.

Сельва

У розташовані в екваторіальній смузі лісах тепло й волого. Звичайно тут стоїть жарка погода. У зелених масивах зберігається стабільна погода протягом усього року. Удень жара досягає 35 градусів тепла. Уночі температура повітря на рівні 20 градусів. При цьому вологість перебуває на рівні близько 100%.

Практично щодня йде дощ. Хмаринки збираються з ранку, і в районі середини дня на сельву обрушується злива. До вечора дощ закінчується й над місцевістю випогоднюєтся, небо робиться ясним, без хмар. Зоряна ніч переходить у ранок, і знову в небі починають збиратися хмаринки. І такий клімат практично не змінюється день у день протягом року.

Рослинність

Екваторіальні ліси Південної Америки й цікаві факти про рослинність. Величезний масив вологих тропічних лісів виробляє багато кисню. Внесок сельви в атмосферу землі настільки великий, що забезпечує можливість життя живих істот і людину в тих місцях Земної кулі, де немає достатньої кількості зелених рослин. У містах і селах, на дорогах і полях, у степах і пустелях ми дихаємо киснем, виробленим у зеленому поясі Латинської Америки. Тому екваторіальні джунглі обов’язково треба берегти від зникнення, інакше ми втратимо потужне джерела кисню на землі.

Через рясну рослинність зелений масив ділиться на окремі поверхи. Найбільш високі дерева в екваторіальних лісах виростають до 100 метрів. Вони мають гладкі стовбури, крона є у верхній частині. Другий зверху ярус утворюють такі ж дерева, тільки нижчі. Третій ярус займають більш низькі дерева, щільно оповиті ліанами. На четвертому ярусі є чагарники, а п’ятий ярус займають мохи й лишайники, що активно розвиваються в сприятливому середовищі.

У масив зелені сонце никне до певного рівня. Унизу через густоту рослин сонячного світла мало, в лісі завжди панує півморок. Через специфічну будову природи в нижній частині добре розвиваються рослини, які не люблять яскраве сонце.

У сприятливому середовищі розвивається й живе надзвичайно багата флора й фауна. Ученим відомі 40 тисяч різних видів рослин. Безліч тварин, комах і екзотичних метеликів пожвавлюють сельву. У ній виростають дерева, що дають плоди кава й какао, які люблять по усьому світу.

Крім того тропічний ліс – величенна природна аптека — дві тренини лісових рослин, тут багато лікарських рослин.

Папороть

Населення

У лісі, що оточує Амазонку живе багато людей. Це місцеві жителі, індіанці. Зараз у лісових заростях Південної Америки живе до 250 тисяч людей, які представляють 200 етнічних груп і говорять на 170 мовах та діалектах.

Колись індіанців, що живуть у лісах було набагато більше, ніж в наш час. Але жителі Європи занесли багато захворювань, від яких в індіанців не було імунітету. Тому найпростіші інфекції, які біла людина переносить практично на ногах, можуть для жителів сельви стати смертельними. Уряди країн Південної Америки не заохочують розвиток контактів цивілізованого світу з жителями лісів. Але європейці також принесли багато позитивного, наприклад, християнство і досягнення європейської цивілізації.

Місцеві жителі

Масив зелені настільки густий і непролазний, що заблудиться в лісах Південної Америки можна дуже легко. Але вони мають водні шляхи пересування. Ріка Амазонка і її притоки слугують дорогою, найбільш зручною для подорожей. По ріці пересувається місцеве населення, перевозять грузи. Якщо люди з якихось причин змушені поглибиться в густий ліс, вони тримають ріку в полі зору, як можливість вибратися із джунглів. Окремі водні шляхи з’єднують сухопутні дороги. Місцеві жителі стежать за їхнім станом. Дороги регулярно заростають ліанами, і індіанці вирубують зайву зелень. Другорядні шляхи пересування називають варадеро.

Основна транспортна система сельви – ріка Амазонка при вивченні побила багато світових рекордів. Довжина її каналів — сама довга у світі. Також на ній є водоспад, який досягає висоту майже 900 метрів.

В Амазонці живуть небезпечні риби — піраньї, а також чорний кайман — крокодил, що досягає в довжину до п’яти метрів. Також сюди запливають тупорилі акули (акула бик), які можуть жити в прісній воді й становлять небезпеку для людини. Акул бачили в місті Ікітос в 4000 тисячах кілометрах від устя ріки.

Крокодил

Тут проживає найбільша змія у світі — анаконда, яка досягає в довжину до 10 метрів. Рекорд довжини анаконди — 18 метрів, ця змія була описана мандрівником Персі Фоссетом. У густих заростях сельви живе третина птахів земної кулі, екзотичні риби, безліч вимираючих видів живих істот.

Сельва дуже гарна, але й жорстока. Загинути тут легко й просто. У вологому кліматі навіть невелика подряпина на тілі починає швидко гноїтися, а тваринний світ постійно загрожує знищити людину. Але тут настільки красиво, природа настільки різноманітна, що тисячі сміливців щорічно відвідують цей великий тропічний ліс, щоб спостерігати за життям цієї екосистеми.