Камчатка - цікаві факти

Цікаві факти про Камчатку

Півострів Камчатка — холодний, але дуже красивий край. Тут багато вулканів, часто трапляються землетруси, але цей далекий сибірський куточок має багато природних пам’яток, тому ця місцевість популярна серед туристів. Представляємо цікаві факти про Камчатку.

Море

Вулкани

Камчатські вулкани є частиною Тихоокеанського вогненного кільця, у якому часто трапляються землетруси й виверження вулканів. На півострові знаходиться понад трьохсот вулканів. Уперше про ці вибухонебезпечні гори написав мандрівник С.Крашенніков у книзі «Опис землі Камчатки», яка була видана в 1756 році.

Не всі камчатські вулкани є діючими. Зараз періодично вивергаються тільки 29 вулканів. Найбільший і найвідоміший — Ключевський, його висота — 4750 метрів, це найвищий вулкан у Євразії, виверження проходять в середньому через кожні 5 років. Висота вулкана постійно збільшується, зараз вона майже п’ять кілометрів.

Незважаючи на велику кількість вулканів, їх виверження, як правило, не приносять значних людських жертв, оскільки півострів малонаселений, і населені пункти знаходяться на значній віддалі від цих небезпечних гір.

Вулкан

Географія

До ХХ століття шлях від Москви до Камчатки займав біля одного року. Це був не тільки довгий, але й небезпечний шлях, адже дорога пролягала часто через дику місцевість, на якій людину застерігали різні небезпеки — напад войовничих племен (а сибірські племена були в минулому достатньо войовничими, щоб їх остерігатися), дикі тварини (у зимову пору зграя голодних вовків являла собою реальну небезпеку), сильні морози, бездоріжжя (сильна злива могла перетворити дорогу у важкопрохідне болото).

Камчатка по площі більше ніж Португалія, Люксембург, Англія, Бельгія.

У часи СРСР півострів був закритим. Жителі СРСР могли потрапити сюди за спеціальним пропуском, іноземцях в’їзд був заборонений. І зараз цей регіон настільки важкодоступний, що жителям Москви дешевше відправитися в подорожі до Ісландії, ніж у цей вулканічний край.

Основне місцеве населення – коряки. Назва відбулася від слова «олень», яке коряцькою мовою звучить як «хор». Самі коряки називали себе «людьми оленів» або «чавчувенами».

На нашій планеті є морський шлях довжиною 32 тисячі кілометрів (80% від довжини екватора). Цей морський шлях цікавий тим, що його можна проплисти, жодного разу суттєво не змінивши напрямок. Він починається біля Камчатки, минає Алеутські острови, проходить через протоку Дрейка, далі йде через Мадагаскар і закінчується в Пакистані.

Визначний пам’ятки

Найстаріше місто – столиця краю, Петропавловськ-Камчатський, було засноване в 1740 році.

Найкрасивіша природна пам’ятка – Доліна гейзерів.

У кальдері вулкана Узон є Хлоридне озеро, у якому тепла вода, але купатися не можна, оскільки вода отруйна. В 2008 році тут з’явився гейзер Мутний з висотою викидання води до 6 метрів. Сама кальдера дуже велика, це западина розміром 12 на 9 кілометрів. Тут на поверхню виходить наймолодша на планеті нафта. Озеро Далеке розміщене в одній із найбільших на півострові воронці, яка утворилася від вулканічного вибуху, її діаметр — 1,65 километра. У кальдері Узона тече «молочна ріка». Гази, насичені сірководнем, окисняться киснем, в результаті цього процесу у холодній воді утворюються зерна самородної сірки білого кольору, через цю білу сірку намул має білий колір і ріка називається «молочною».

Тут є грязьові казани, у яких вирує гарячий глиняний розчин.

Ріки, як правило, дуже холодні, але мають настільки чисту воду, що з них можна пити. Чистота річкової води пояснюється тим, що вони часто витікають із гірських льодовиків. Але перед вживанням води бажане поцікавитися, чи немає уздовж русла отруйних джерел, які іноді утворюються в місцях вулканічної діяльності й теоретично можуть забруднити річкову воду.

Гарячі джерела часто мають різнобарвну воду, забарвлення надають тіонові бактерії й термофільні водорості, які можуть жити в гарячій воді.

На Камчатці в радянський час випробовували апарати для роботи на поверхні різних планет — місяцеходи, марсоходи і венераходи.

Осінь

Тварини

Камчатка — цікаві факти про тварин. У лісах багато ведмедів. У літню пору вони люблять пастися на лісових галявинах, поїдаючи ягоди. Коли ягід немає, їдять рибу. Оскільки в їхній раціон, як правило, не входить м’ясо, ці ведмеді в більшості випадках не проявляють агресії до людей. Але із цими хижаками потрібно бути обережними, вони великі (вага досягає 400 кілограмів) і небезпечні, напасти на людину можуть, наприклад, захищаючи ведмежат або захищаючи свою територію. Та й випадки нападів на людей були, адже у випадку голоду ці тварини не перебирають їжею, а їдять усе, у тому числі можуть з’їсти і людину.

Сюди іноді запливає морська шкіряста черепаха, довжина тіла якої сягає двох метрів, вага — 600 кілограмів, розмах передніх ластів — до трьох метрів.

Гори

Біля берегів живе декілька видів акул — лососева (її ще називають оселедцевою), катран (колюча акула), полярна та голуба (її ще називають синьою). Акула катран маленька и не нападаэ на людину, хоча і вона представляє потенційну небезпеку — у неї є отруйна колючка, об яку можна поранитися. Решта акул можуть напасти на людину, хоча випадки нападів на людину трапляються рідко, людина і ця небезпечна людина можуть зустрітися в воді, оскільки літній клімат дозволяє скупатися в морі.

На острові немає змій. Але є цікавий плазун — сибірський кутозуб ( російською мовою — углозуб), його ще називають чотирипалим тритоном. Кутозуб може переносити температуру до мінус 40 градусів за Цельсієм. Така холодостійкість досягається наявністю в організмі гліцериноподібної речовини, завдяки якій органи не замерзають навіть при мінус 20 градусів за Цельсієм. Ці тварини можуть вмерзати в лід, після відтавання вони повертаються до звичайного життя.

На півострові живе 220 видів птахів.

Тут живе один вид жаб, який був випадково завезений сюди кілька років назад.

Рослини

Декілька цікавих фактів про рослини. На півострові росте біля 1250 видів рослин.

Кам’яна береза або береза Ермана становить 70 відсотків від камчатських дерев. Висота цього дерева сягає 20 метрів, але через те, що її стовбур сильно скривлений, висота зазвичай становить біля 10 метрів. Через сильну кривизну стовбура цьому дереву потрібно багато місця, тому березові ліси виглядають дуже рідкими. Але без зусиль погуляти по такому, здавалося б просторому лісу не вийде, оскільки між деревами росте висока й густа трава, а також чагарники, що сильно утруднюють пересування мандрівнику.

Звичайна біла береза займає біля 8 відсотків лісових територій. Ліси з білої берези чергуються з лугами, утворюючи лісо-луговий ландшафт.

У заплавах рік росте тополя, ольга, верба. Верба може рости до пояса стелюхів (слаників, російська назва — стланик, гірський чагарник, що утворює труднопрохідні зарості).

Літо

Хвойних лісів небагато, вони займають біля 15 відсотків площі камчатських лісів, у них ростуть в основному ялині й модрини. Тайга буває світлохвойною (камчатська модрина, кедровий сланик) і темнохвойною (ялинники-зеленомошники і ялинники мохові). Світлохвойная тайга, яка росте в північній частині долини ріки Камчатки, є найбільш східною російською тайгою.

У низинах ріки Семячик росте єдиний у світі гай ялиці граціозної. Дослідження показали, що місце, де росте це дерево, за останні кілька століть три рази засипав вулканічний попіл, через цю територію кілька разів проходив розпечений піропластичний потік. Але ялицевий гай щораз відроджувався. Тут росте 30 тисяч граціозних ялиць на площі біля 22 гектарів. Дерево занесене в Червону книгу як вимираючий вид.

На півострові росте рослина «пучка». Її сік дуже солодкий, але він становить серйозну небезпеку, оскільки викликає на шкірі людини опіки, які можуть не гоїтися протягом декількох місяців. Місцеві жителі ітельмени добували із соку цукор, російські козаки робили вино, яке не тільки викликало сп’яніння, але й мало деяку наркотичину дію. Напевно, цей сік представляє деяку небезпеку для людини, тому ні цукор, ні вино з нього краще не вживати.

Кедровий сланик росте в горах. Він виглядає як звичайний ліс, але прогулятися без значних зусиль по ньому не вийде, оскільки сланик утворює важкопрохідну місцевість. Настій з гілок цієї рослини дуже корисний, з його допомогою лікують цингу. Шишки мають смачні кедрові горішки, за якими приходять ведмеді, прилітають птахи-кедрівки й приїжджають люди.