Освіта в Японії - цікаві факти

Цікаві факти про японську освіту

В основі система освіти Японії лежить принцип “до 5 років поводься з дитиною як з королем, з 5 до 15 — як з рабом, а після 15 — як з рівним”. Про систему освіти в Японії можна привести багато цікавих фактів. Завдяки цій системі діти в країні висхідного сонця звичайно виростають дуже організованими, працьовитими, але не обійшлося без проблем. Наприклад, перекіс в бік групової свідомості приводить до стирання індивідуальності. Дитина, що виділяється з маси, може виявитися об’єктом для глузувань.Це так зване «ідзіме». Доходить до цькування дитини, проблема поки залишається невирішеною.

Клас

Дитячий садок

При цьому японці одними з перших почали впроваджувати обов’язкове раннє навчання й виховання своїх дітей. Звичайно у віці 3 років малята починають відвідувати дитячий садок, де їх готують до школи, тобто вчать читати, лічити, писати. Але основна увага приділяється вихованню. Малятам з ранніх років прищеплюють повагу до старших, великодушність, дбайливе ставлення до навколишнього світу, а так само вміння злагоджено працювати в групі, колективі. Для подальшого життя в японському суспільстві, це важливе вміння.

Садочок

Школа

Освіта в Японії — цікаві факти про навчання в школах. Обов’язкова освіта у молодшій школі (小学校 рє:гакко: 6 – 12 років) і в середній школі (中学校 тю:гакко: 12 — 15 років) безкоштовне. У старшій платній школі (高等学校 до:те:гакко:) проходять навчання підлітки з 15 до 18 років. Переведення на кожний наступний щабель відбуваються на екзаменаційній основі. Система оцінок у японській школі досить проста і не завдає надто багато клопоту учням, але час від часу все-таки проводиться тестування знань. Також школярі екзаменуються наприкінці кожного триместру. Що стосується домашнього завдання, то його виконують тільки учні середньої й старшої школи. Через величезні обсяги цих завдань учні старших класів зайняті навіть на вихідні й під час канікул.

Екзамен
Екзамен

Починаючи з 12 років, кожний учень зобов’язаний носити форму, причому в кожної школи вона своя. Більше того, організовані японці не полінувалися прописати норми, що стосуються шкарпеток, змінного взуття, шкільних сумок, зовнішнього вигляду учня в цілому. Так, практично скрізь у Японії, дівчинкам неприпустимо ходити на заняття із завивкою, нафарбованими нігтями, носити ювелірні прикраси, користуватися косметикою, відпускати чубчик нижче брів, фарбувати волосся. Хлопчикам пропонується носити коротку стрижку. Що стосується шкарпеток і гетр (підколінок), то вони бувають темно-синього, білого або чорного кольори. Окремо слід розповісти про змінне взуття. Це можуть бути або тапочки, або увабаки ( туфлі-балетки). Шкільне взуття не повинно псувати підлогу чорними слідами, тому воно часто буває чисто білого кольору або із вкрапленням інших кольорів.

Для зручності за кожним школярем закріплюється номер з 4 цифр (перші дві цифри — номер класу, а останні – персональний номер, який йому дають у класі). Цими номерами позначаються, наприклад, картки в бібліотеці, тестові й контрольні роботи.

Контрольна
Щоб не списували

Середньостатистичний клас складається з 30 — 40 людей, але кожний новий навчальний рік його склад міняється наполовину або навіть більше. Стандартний розподіл відбувається випадковим образом. Тобто, щороку учень попадає в оновлений клас і йому доводиться адаптуватися до створених умов, знаходити спільну мову з однолітками.

Поряд з основними предметами (математикою, японською мовою, мистецтвом каліграфії, фізичною культурою, музикою) у японській школі заохочується участь в одному із клубів різноманітної спрямованості (хоча участь у них необов’язкова). Групи дітей займаються після уроків спортом, мовами, мистецтвом, поезією.Значний відрізок часу школярі присвячують вивченню багатовікової культури своєї країни, відбитої в шодо (вид живопису бамбуковою кистю), хайку (національна поезія). Так само вони вивчають письмо трьома способами, що кардинально відрізняються між собою, а саме японськими ієрогліфами, японською версією китайських ієрогліфів і латинськими буквами. У школах впроваджені інформаційні технології, скрізь є інтернет. Розклад занять змінюється щотижня й про ці зміни інформують у п’ятницю. У кожної дитини індивідуальна парта.

Студенти

У японців своє 1 вересня. Початок навчального року припадає на одне з найкрасивіших явищ — цвітіння сакури. Період навчання розбивається на триместри: із квітня по липень, з вересня по грудень і із січня по березень. Канікули тривають 6 тижнів улітку й по 2 тижні взимку й навесні. У деяких школах заняття проходять і по суботах, хоча законодавством дозволена п’ятиденка. Стандартний день японського школяра починається в 8.30 і триває до 15.00. Пунктуальність надзвичайно важлива в Японії. Якщо учні спізняться на заняття більше 5-ти раз, їх карають раннім прибиранням у школі (перед заняттями) протягом тижня. До речі кажучи, щодня порядок у приміщеннях навчального закладу підтримується самими учнями, тому що спеціальної людини для цього немає.

У школах харчуються максимально корисними обідами. Меню продумують повари й дієтологи. Школярі їдять у колі своїх однокласників і вчителів, а от приносити із собою їду в будь-якому виді заборонено.

Так само учням заборонено користуватися телефонами на території освітнього закладу.

 

Університет

Апогеєм усього навчального процесу є випускний іспит, від результатів якого залежить вступ у ВУЗ, а так само вибір наступного життєвого шляху. Більшість молодих людей продовжує навчання, деяким вдається одержати підтримку престижної компанії, яка платить за навчання. Від студентів очікуються тільки звіти, ніяких курсових або дипломів, тепер можна відпочити й насолодитися чотирма безтурботними університетськими роками.