Південна Корея - цікаві факти

Цікаві факти про Південну Корею

Південна Корея сильно постраждала від війни 1950 — 1953 років. Мирний договір з північнокорейською державою не підписаний донині. Але ця держава змогла відновитися після руїни і стала однією з найрозвиненіших держав Азії. Представляємо цікаві факти про Південну Корею.

Місто

Географія

Це невелика держава, але на її території розмістилося понад 20 національних парків.

Відвідувати цю країну краще навесні й восени. Узимку тут дують холодні вітри, улітку спекотно, часто йдуть дощі.

У плануванні міст немає площ, є невеликі майданчики перед деякими будинками.

Дощ не застає людей зненацька – майже всі громадяни носять із собою парасольку.

Літні зливи часто приводять до повеней.

Гори

Освіта

Південна Корея — цікаві факти про освіту. Навчання в приватних навчальних закладах, яких у країні багато, коштує недешево. Але вони дають хорошу освіту. Професія вчителя престижна, викладачі заробляють біля двох тисяч доларів на місяць, при мінімальній зарплаті біля 500 доларів на місяць.

Освіта займає важливе місце в житті. Діти вчаться з раннього ранку до пізньої ночі. На канікулах часто беруть додаткові курси.

Шкільний навчальний день схожий на робочий. Зранку – обов’язкові для всіх уроки. Після обіду – гуртки, курси на вибір, але їх відвідування теж обов’язкове. Закінчується навчальний день пізно ввечері.

Фізкультуру розглядають як додаткову дисципліну, її відвідувати не обов’язково (але якщо ти вибрав фізкультуру як факультатив, то обов’язково).

Навчання поділене на семестри з маленькими канікулами – півтора місяця в другій половині літа, зимові канікули тривають два тижні із середини лютого до початку березня.

Шкільна форма обов’язкова майже у всіх школах.

Навчання в початковій школі триває 6 років, середня школа триває 3 роки, старша – 3 роки. Незважаючи на те, що навчання триває 12 років, тут немає 12 класів. Є шість класів початкової школи, три класи середньої школи й три класи старшої школи. Старша школа має певну професійну спрямованість, у ній вчитися необов’язково, тоді як початкову й середню школу повинні обов’язково закінчити усі. Навчання в коледжі триває 2 роки, в університеті – 4 роки.

Іспити схожі на Державну підсумкову атестацію (ДПА), школярі повинні давати відповіді на запитання в тестах.

Викладача дуже важко звільнити, є жарт, що вчителя може звільнити тільки президент. Це, звичайно, якщо він добре справляється зі своїми обов’язками, адже корейцям потрібна якісна освіта.

Більшість іноземців є студентами по обміну або вчителями англійської мови.

Здоров’я

Біля 90 % населення носять окуляри, можлива причина – генетична схильність до короткозорості.

Наймасовіший вид спорту – бейсбол. Трибуни на бейсбольних матчах практично завжди заповнені вболівальниками. У чоловіків середнього віку популярний гольф. Корейці будь-якого віку люблять походи в гори, особливо популярний пішохідний туризм у людей похилого віку.

Корейці ретельно стежать за здоров’ям зубів. Зубну щітку вони можуть носити із собою в сумці. Мати здорові зуби не тільки здорово, але й вигідно – послуги стоматолога коштують дуже дорого.

Корейці шанобливо ставляться до їжі. Замість привітального «як справи» запитують «чи добре ти поїв». Їжа різноманітна, під час обіду прийнято наїдатися досита. При цьому в країні дуже мало товстих людей, зайва вага тут не в пошані. Причина відсутності зайвої ваги напевно в типі блюд національної кухні, а також у тому, що корейці багато працюють, а виходить, після ситної їжі вони своєю працьовитістю спалюють зайві калорії.

Головний продукт – рис, його потрібно доїдати до кінця, якщо ви залишите в тарілці хоч трохи рису, можуть подумати, що у вас проблеми з вихованням.

У країні немає бродячих собак. І зовсім не тому, що корейці їх з’їдають, відловлюючи на вулицях, просто місцева влада підтримує порядок, не допускаючи наявності на вулицях тварин без господарів. Всупереч розповсюдженому стереотипу, більшість корейців за все життя не пробували собачатину.

Традиційний чай практично не п’ють, замість нього п’ють відвари з різних трав, які, імовірно, мають лікарські властивості.

Приправа

Комп’ютерні технології

Найпопулярніший браузер – Internet Explorer, тому місцевий сайти робляться під цей переглядач сторінок. На інших браузерах корейські сайти можуть відображатися некоректно. У Гугл, як правило, входять не відразу, а набирають назву пошукової системи в місцевому браузері Naver, потім клацають на посилання Гугла, яке з’являється в пошуковій видачі.

Безкоштовний Інтернет є у всіх громадських закладах (пункти харчування, освітні установи), а також у громадському транспорті.

Цікавий факт — у Південній Кореї виникли змагання з відеоігор, які дали початок кіберспорту.

Компанії LG і Samsung – південнокорейські.

Економіка

Уряд підтримує вітчизняного виробника, деякі види товарів (в основному першої необхідності) можна купити тільки південнокорейського виробництва.

Кожен клаптик землі, який підходить для вирощування сільськогосподарських культур, засаджений рисом, овочами. Грядки можна знайти навіть у центрі великих міст.

Південна Корея — світовий лідер з будівництва морських суден. Автомобільна промисловість посідає п’яте місце за кількістю випущених машин.

Офіційно робота повинна тривати до шести вечора, але чоловіки намагаються трохи затриматися, щоб піти пізніше від начальника. Жінки можуть піти з роботи раніше, ніж начальник.

Відпусток у цій країні немає. Працівники можуть взяти декілька днів відгулу, щоб відвідати курорт або з’їздити на закордонну екскурсію. Іноді працівники не хочуть іти у відпустку й деякі компанії буквально змушують їх відпочити, даючи їм один або два тижні вихідних. Але якщо відпустка в працівника затяглася, то, приїхавши з курорту, він може виявити, що його місце вже зайняте. Щоб не втратити роботу, багато корейців віддають перевагу коротким відпусткам. Мало відпочивають не тільки при працевлаштуванні у великих компаніях, але й у невеликому сімейному бізнесі.

Державних вихідних у році небагато – Новий рік за місячним календарем і фестиваль, який відбувається восени й триває три дні. Усього офіційних вихідних 11, причому якщо державне свято припадає на неділю, його не переносять на понеділок.

Багато з людей, які працюють у центральній частині Сеула, живуть далеко за містом, оскільки там дешевше житло. Економія вартості житла приводить до транспортних витрат і тривалому часу, який іде, щоб добратися на роботу й додому з роботи.

Сеул

Звичаї

Декілька цікавих фактів про південнокорейські традиції та звичаї. На вулицях дуже чисто, при цьому сміттєвих урн мало.

Служба в армії – обов’язкова, від військового обов’язку звільняються тільки інваліди.

У країні вітаються з усіма – водіями автобусів, прибиральницями, вахтерами. Особливою повагою користуються старші люди, причому зовсім неважливо, який у них соціальний статус.

Місцеві жителі полюбляють сидіти на підлозі, крісла й дивани не в пошані.

Потискати руку при зустрічі можна тільки друзям або людям одного віку. Старшим людям при зустрічі руку потрібно потискати двома руками, при цьому треба злегка нахилити голову.

Під час знайомства в першу чергу з’ясовують, скільки років співрозмовникові. До того, хто старший хоч трохи, хоч на рік, проявляють шанобливе ставлення.

Спілкуючись, не називають нікого по імені, до співрозмовника звертаються на «ти» або «ви». Також для обігу є багато слів, які вживають залежно від ступеня споріднення, або наскільки добре ти знаєш людину.

Підкликаючи до себе рукою, долоня дивиться вниз, а не вгору, як у європейців.

Злочинність тут мінімальна – грабежі, убивства відбуваються рідко. Гуляти по нічному місті досить безпечно.

Слухають в основному корейську музику. Кожна популярна пісня має свій танець. Корейці люблять співати караоке.

У будинках, квартирах, на вулиці може грати гучна музика, може бути шумно навіть у вечірній і нічний час. Тут не прийнято викликати поліцію, не просять щоб зробили тихіше, корейці з розумінням відносяться до бажання інших галасливо повеселитися.

При покупці на ринку прийнято торгуватися, ціна покупки може виявитися у декілька разів нижчою від заявленої.

Давати чайові не прийнято, офіціант може образитися, якщо ви йому будете пропонувати суму понад рахунок. У цьому країна нагадує Японію, там теж чайові не прийняті, і навіть образливі, оскільки гроші понад вартість послуги знецінюють зусилля працівника, зводячи розрахунок до подачки.

У заможних родинах прийнято робити два весілля – у європейському стилі й традиційному корейському стилі.

Подружжя не повинні сваритися між собою, а також сваритися із друзями в присутності старших родичів. На старших членів родини не піднімають голос, відносяться до них шанобливо.

Голова родини – батько. Незважаючи на те, що він багато працює й спілкується з дітьми в основному у вихідні дні, він залишається для дітей авторитетом.