Цікаві факти про Воронеж

Воронеж — цікаві факти

Ріка Дон є важливою транспортною артерією, що з’єднувала західні землі Росії із Чорним морем. Другим за чисельністю (після Ростова) містом на ріці Дон є Воронеж, який був заснований наприкінці XVI століття. Місто з населенням трохи більше одного мільйона жителів займає 14 місце за кількістю жителів серед російських міст, це важливий економічний і транспортний центр південно-західних земель Російської Федерації. Представляємо цікаві факти про Воронеж.

Церква

Історія

На території міста є пам’ятники археологічних культур бронзового віку – абашевської (друга половина III тисячоліття до нашої ери – початок II тисячоліття до нашої ери) і зрубної (ХVIII – ХII століття до нашої ери).

На північній околиці міста є пам’ятки VIII – Х століть нашої ери, від Лисої до Баркової гори є кілька городищ. Цю землю іноді називають Воронезькою Вантитією. Вантит – держава слов’янського племені вятичів, про яку в ХI столітті перський автор Гардізі писав, що вона на заході межує із буртасами, на південному-сході – з Хазарією. Археолог Б.А.Рибаков у своїх роботах при реконструкції торговельного шляху з Булгар у Київ використовував термін «Воронезький вузол пам’ятників». Вантит був завойований київським князем Володимиром Мономахом, землі цієї держави ввійшли в Ростово-Суздальське й Рязанське князівства.

Назва «Воронеж» у різний час стосувалося різних населених пунктів – у давньоруських літописах є згадка про чернігівський, рязанський Воронеж. Сучасний Воронеж був заснований наприкінці ХVI століття, із цього часу він згадується в письмових документах. Офіційний царський указ про підставу міста не виявлений. Населений пункт уперше згадується в 1585 році, роком заснування міста вважається 1586 рік, коли була заснована воронезька фортеця (можливо, місто укріплення мало й раніше), будівництвом керував перший воронезький воєвода Семен Федорович Сабуров. В 1590 році фортеця була знищена внаслідок нападу черкасів (предків сучасних черкесів або як їх ще називають адигів). В 1594 році фортеця була відновлена.

Башти храму

На верфях міста за наказом Петра I були побудовані перші 215 кораблів Російської Імперії, напевно тому герб і прапор містить вензель Петра I.

Азовська губернія, центром якої був Азов, в 1725 році була перейменована у Воронезьку губернію із центром у Воронежі.

В 1829 році житель Воронезької губернії (Бірючинський повіт) Данило Бокарєв придумав спосіб отримання соняшникової олії із насіння соняшника.

Льотчик Л.Г.Мінов 26 липня 1930 року зробив на Воронезькому аеродромі перший у СРСР стрибок з парашутом з літака (до цього стрибки з парашутом відбувалися як циркові шоу з повітряної кулі). У цю дату святкують день парашутиста й парашутного спорту.

В 1930 році біля міста вперше були десантовані за допомогою парашутів 12 радянських солдатів. Ця подія відбулася 2 серпня, зараз у цей день святкують День повітряно-десантних військ, або скорочено День ВДВ (в Україні День десантно-штурмових військ Збройних Сил України святкують 21 листопада, зміна дати святкування відбулося в 2017 році).

У червні 1941 року в місті почали виготовляти реактивні артилерійські установки БМ-13, які відомі за назвою «Катюші». Німці цю бойові машини називали «сталінським органом» через пронизливий звук, які видавали ракети під час старту і в польоті. Вороги мали панічний страх перед цією російською зброєю, і не даремно, адже хоч ракети мали низьку точність наведення, але їх осколки розліталися на великій площі і «переорювали» поле, над яким вибухали. Осколки нагрівалися до 800 градусів, тому мали запальну дію.

Під час Другої світової війни в місті винайшли технологію, яка дозволяла відновлювати перегорілі лампочки.

В 1942 році німці захопили правобережну частину Воронежа, лівобережна частина міста так і не була захоплена. Правобережна частина міста перебувала під німецькою окупацією з 7 липня 1942 року по 25 січня 1943 року. Під час Великої вітчизняної війни в місті було зруйновано 92 відсотка будинків (18 тисяч споруд).

Промисловість

Цікаві факти про промисловість. На Воронезькому авіаційному заводі випускали пасажирський надзвуковий літак Ту-144, який в 1968 році другим подолав швидкість звуку. Першим пасажирським літаком, що летів швидше за звук, був американський турбореактивний лайнер Дуглас DC-8, але швидкість була набрана не у звичайному польоті, а в контрольованому піке. Максимальна швидкість Ту-144 удвічі перевищувала швидкість звуку, літак міг теоретично летіти зі швидкістю майже 3000 кілометрів на годину, на борту могло поміститися до 100 пасажирів. Літаки були зняті з експлуатації через нерентабельність, оскільки квиток, який коштував в півтора рази більше від квитка на звичайному пасажирському літаку, не покривав витрати на експлуатацію, а більше радянські громадяни платити не могли.

У жовтні 1977 року в місті був побудований перший у СРСР широкофюзеляжний літак ІЛ-86, такий тип пасажирських лайнерів називають аеробусами.

У місті виробляли перші в Радянському Союзі відеомагнітофони – спершу на бобінах, потім на касетах. У СРСР відеомагнітофони коштували від 1000 до 3000 рублів, вони були справжньою розкішшю (середня зарплата інженера була 200 рублів, автомобіль Запорожець коштував 2500 рублів).

У місті був розроблений двигун для ракет РД-0105, він дозволив в 1959 році вперше у світі розвинути другу космічну швидкість (для Землі вона становить 11,2 кілометрів у секунду й дозволяє подолати земне тяжіння й покинути земну орбіту). Розробки в ракетобудуванні використовувалися для створення двигуна РД-108, який підняв у повітря ракету Восток 1, на цій ракеті Юрій Гагарін полетів у космос.

У Воронезькому науково-дослідному інституті зв’язку була розроблена система мобільного зв’язку «Алтай». У Москві системою «Алтай» почали користуватися з 1963 року, у Воронежі – з 1967 року.

Вулиці

Географія

Одна з вулиць має ім’я неіснуючої людини – Петра Сазонова. До 70-х років ХХ століття на її місці перехрещувалися дві міські магістралі – імені Петра Алексєєва і Єгора Сазонова. Після перебудови району дві вулиці були об’єднані, нову назву була утворено з імені однієї людини й прізвища іншої.

Один район названий на честь авіаційного інституту, якого в місті ніколи не було й немає в наш час. Заснуванню цього навчального закладу перешкодила Друга світова війна. Інститут так і не був відкритий, незважаючи на те, що проектна документація в довоєнний час була готовою, а назва району залишилася. Можливо, цього цікавого факту й не було б, якби не війна, що перешкодила відкриттю авіаційного інституту.

Водосховище

Трамвайна система, яка функціонувала з 1926 по 2009 роки, була однією з найбільших у Росії. В 2009 році трамвайна система була закрита, а місто стало єдиним великим населеним пунктом у Росії без рейкового транспорту (без трамваїв обходиться ще місто Тольяті, але воно менше, з населенням 700 тисяч чоловік). Розглядається можливість створення легкорельсового транспорту (він схожий на трамваї, теж ходить по рейках, але поїзда менші за розмірами).

На честь Воронежа названий астероїд, атомний підводний човен, два місячні кратери мають імена льотчика-космонавта Костянтина Феоктистова й інженера Семена Косберга.

Воронезьке водосховище має площу 70 квадратних кілометрів, він є найбільшим за площею у Центральному Чернозем’ї (у цей регіон входить Воронезька, Курська, Білгородська, Липецька й Тамбовська області).

Біля Адміралтейської площі пришвартований корабель «Гото Предестинація». Це копія російського лінійного корабля, який входив до складу флоту Петра I. Корабель є музеєм, в експозиції – предмети, пов’язані із флотом часів Петра I.