Планета Венера - цікаві факти

Цікаві факти про Венеру

Венера є третім небесним об’єктом за яскравістю, вона є набагато яскравішою, ніж найяскравіша зірка на нічному небокраї. Тому її легко знайти — найбільша й найясніша точка — це Венера. Але яскравість не постійна, оскільки є фази, схожі на місячні — то планета виглядає як диск, те як півмісяць (якщо дивитися в телескоп, неозброєним оком такі метаморфози невидимі). Якщо на небі немає Місяця, Венера може служити джерелом світла, яке створює тінь. Представляємо цікаві факти про Венеру для дітей та дорослих.

Зовнішній вигляд

Особливості

Земля й Венера дуже схожі один на одного — вони мають схожі розміри (діаметр Венери на 650 кілометрів менший) і масу (вона становить 81 % від маси землі).

Обертання відбувається повільно, доба становлять 243 земної доби. Обертання за годинниковою стрілкою. Усі інші планети Сонячної системи обертаються проти годинникової стрілки.

Венера, на відміну від інших планет Сонячної системи, не має супутників.

На поверхні є кратери, але, у порівнянні з Меркурієм, Марсом і Місяцем, їх мало. Напевно, у минулому кратерів було більше, але вулканічна активність згладила поверхню.

В космосі

По поверхні протягом мільйонів років текли ріки з лави. Найдовший канал, який проробив вулканічний потік, має довжину біля 1000 кілометрів.

Ландшафт — безводні скелясті пустелі, багато вулканів (їх може бути до одного мільйона), але вони всі погаслі. Можливо діючим вулканом є гора Маат (діаметр – біля 30 кілометрів, висота – понад 8 кілометрів). Гора Маат є другою високою горою після гір Максвела, які піднімаються на 11 кілометрів.

Атмосфера

Планета Венера — цікаві факти про атмосферу. Атмосфера більш як на 90% складається з вуглекислого газу, температура повітря сягає 461 градусів за Цельсієм, це вище від температури плавлення свинцю. Це найгарячіша Сонячної системи, тут більш спекотно, чим на Меркурії, незважаючи на те, що Меркурій знаходиться ближче до Сонця.

Поверхня

Планета має дуже щільну атмосферу, її маса 93 рази є більшою від земного повітря. Атмосферний тиск більш як в 92 рази більший за земний. Вважається, що монетка, кинута з висоти, буде повільно опускатися, проходячи крізь щільну атмосферу.

Вершина гір Максвела (які піднімаються на 11 кілометрів) — найхолодніше місце на Венері, тут температура повітря біля 380 градусів, атмосферний тиск удвічі нижчий, ніж у середньому по планеті, але він все рівно в 44 рази більший, ніж на Землі. Завдяки більш низькій температурі й більш низькому атмосферному тиску гори Максвела вважаються сприятливим місцем для посадки космічних апаратів.

Із хмар ідуть дощі із сірчаної кислоти.

Польоти

Декілька цікавих фактів про польоти до планети. В 1961 році повз Венеру пролетів радянський апарат Венера-1. Це був перший в історії космічний апарат, який повинен був досліджувати планету Сонячної системи. Через те, що зв’язок був втрачений, наукова програма не була виконана.

Перший космічний апарат
Венера 1

В 1962 році повз планету пролетів американський апарат Маринер-2. Повз пролітали Зонд-1 (1964, СРСР), Венера-2 (1965).

В 1965 році радянський апарат здійснив посадку на поверхню планети. Незважаючи на те, що посадка була твердою, вдалося зібрати наукову інформацію.

В 1967 році на поверхню приземлився радянський апарат Венера 4, спуск відбувався за допомогою парашутної системи. Апарат був роздавлений атмосферним тиском, але вчені встигнули визначити, що атмосфера є в 100 разів щільнішою, ніж земна, що було враховано в проектуванні наступних приладів для дослідження планети. До цього думали, що щільність атмосфери перевищує щільність земного повітря в 10 разів.

В 1967 році повз пролітав Маринер 5, була досліджена атмосфера. Атмосферу досліджували в 1969 році Венера 5 і Венера 6.

Дослідження атмосфери
Маринер 5

В 1970 році радянським апаратом Венера 7 уперше була зроблена м’яка посадка на поверхню. Апарат не був ушкоджений і зміг провести наукову роботу. Друга м’яка посадка була зроблена роботом Венера 8, були взяті проби ґрунту.

В 1975 році було відправлено два схожі космічні кораблі — Венера 9 і Венера 10. Вони складалися із двох частин — одна стала штучним супутником (це були перші штучні супутники планети), модуль відокремлювався і опускався на поверхню. Венера 9 передала на землю перші чорно-білі фотографії Венери, також чорно-білі фотографії передала й Венера 10.

В 1978 році зробив спуск на поверхність американський апарат Піонер-Венера-2. Він пропрацював трохи більше однієї години після посадки. Умови на планеті такі, що жоден з апаратів, які приземлялися на поверхню, не пропрацювали більше двох годин — вони знищувалися високою температурою й високим атмосферним тиском.

Після 1978 року тут побувало багато радянських і американських космічних апаратів. В 1982 році Венера 13 і Венера 14 уперше передали на Землю кольорові знімки. Крім СРСР і США, роботів до Венери запускав Європейський Союз ( Венера-Експрес, 2005 рік, штучний супутник) і Японія (Акацукі, 2010 рік, штучний супутник).

Японський космічний апарат
Акацукі

В 1990 році космічний апарат Магеллан (США) облітав планету, посилаючи до поверхні радіосигнал. Радіохвилі проходили крізь хмари й, відбиваючись від поверхні, приймалися локатором. У такий спосіб була складена карта поверхні.

Останнім космічним кораблем, що працював на Венері, був Venus Express. Він вилетів в 2006 році, спершу вивчав атмосферу й хмари, а потім приземлився на поверхню. Космічний апарат припинив свою роботу в 2015 році.

Стаття може бути використана як реферат або доповідь на уроках фізики, астрономії, географії.