Кот д’Івуар — цікаві факти

Представляємо цікаві факти про західно-африканську країну Кот-Д’Івуар – географія, історія, населення, природа, клімат, державна символіка, культура, спорт, економіка.

Географія

Республіка Кот-д’Івуар – досить розвинена держава, розташована на заході Африки.

Раніше російською мовою країна офіційно називалася «Республіка Берег Слонової Кістки», а в 1985 році з’їзд правлячої партії Кот-д’Івуару постановив, що це географічна назва не повинно перекладатися на інші мови і слід використовувати оригінальну французьку транскрипцію.

Країна має вихід в Атлантичний океан, довжина берегової лінії становить 515 км, на суші межує з Ліберією, Гвінеєю, Малі, Буркіна-Фасо і Ганою.

Територія держави становить 322 460 км2 (68-е місце в світі), за площею воно приблизно дорівнює Польщі.

Столиця Кот-д’Івуару на сьогоднішній день — місто Ямусукро. До 1983 року столицею офіційно було найбільше місто і одночасно економічний центр країни-Абіджан.

Історія

Про перших жителів нинішньої території Кот-д’Івуару, що з’явилися тут близько 10-15 тисяч років тому, мало що відомо. Пігмеї, які домінували на цій території аж до кінця I тисячоліття до н. е.., поступово були витіснені іншими африканськими народами.

Першими європейцями, що висадилися на березі Кот-д’Івуару в 1460-х роках, були португальці. Однак найбільший внесок в освоєння цих територій внесли французи.

Об’єктами торгівлі з місцевими жителями стали, в першу чергу, золото і слонова кістка. Також процвітала работоргівля.

До початку XVIII століття майже всі слони в регіоні виявилися винищені, і торгівля слоновою кісткою, що дала назву країні, практично зійшла нанівець.

Освоєння території європейцями тривало, в 1843 році Кот-д’Івуар отримав статус французького протекторату, а в 1893 році став французькою колонією.

У цей період були побудовані автомобільні і залізні дороги, порти, стало розвиватися сільськогосподарське виробництво для експорту (кава, какао, банани), а також видобуток алмазів, золота, марганцевої руди.

Незалежність Кот-д’Івуар отримав 7 серпня 1960 року.

Населення

Чисельність населення Кот-д’Івуару становить 25 млн 069 тис осіб.

Офіційною мовою є французька. Він використовується в державних установах, також на ньому ведеться викладання в школах і університетах.

В цілому в Кот-д’Івуарі налічується до 80 мов, найбільш поширені дюла, ква, бауле, сенуфо і ряд інших.

Жителі Кот-д’Івуару представляють близько 60 етнічних груп. При цьому майже 5 млн проживаючих в країні складають робітники з сусідніх бідніших держав-Ліберії, Буркіна-Фасо і Гвінеї.

У Кот-д’Івуарі приблизно порівну католиків і протестантів (по 20% населення), біля 40% населення — мусульмани.

Середня тривалість життя невелика — 58 років у чоловіків і 62 роки у жінок.

Всього 2,8% населення країни становлять особи старше 65 років.

Природа і клімат

Клімат Кот-д’Івуару змінюється з півночі на південь: від субекваторіального в північній частині країни до екваторіального на узбережжі. Протягом всього року середня температура коливається від +25°С до +30°C, проте на півночі різниця температур між сезонами більш виражено і опадів в зимовий час випадає набагато менше.

Кількість опадів на узбережжі досягає 2400 мм в рік, в той час як на півночі країни в період з кінця листопада до початку березня з Сахари часто дме сухий курний вітер (харматан). У такі періоди істотно погіршується видимість, може бути утруднене дихання.

За останні 50 років в країні було вирубано близько 90% тропічних лісів.

Один з останніх збережених масивів вологого екваторіального лісу знаходиться в західній частині Кот-д’Івуару, поблизу кордону з Ліберією, на цій території утворено Національний парк Таї, який в 1982 році був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На північному сході країни розташований Національний парк Комое. Тут в заплавах річок мешкають рідкісні види птахів, бегемоти і всі три види крокодилів, що зустрічаються на Африканському континенті.

В цілому в країні організовано 9 національних парків. Кот-д’Івуар володіє найбагатшою флорою і фауною серед усіх країн Західної Африки.

На території країни виявлено 223 види ссавців, 702 виду птахів, 125 видів рептилій, 38 видів амфібій, 111 видів риб і більше 4700 видів рослин.

Державна символіка

Прапор Кот-д’Івуару складається з трьох вертикальних смуг однакової ширини: помаранчевої, білої і зеленої. Помаранчевий колір символізує багатство і щедрість землі, білий — мир і справедливість, зелений — надію та впевненість у майбутньому.

Кольори прапора такі ж, як і у прапора Ірландії, але йдуть у зворотному порядку.

Бігунка Мюріель Ауре відсвяткувала свою перемогу в одному із забігів чемпіонату світу з легкої атлетики 2018 року, позичивши прапор у ірландського вболівальника, і перевернувши його.

Державний герб складається з шести ключових елементів: голови слона, двох пальм золотистого кольору, висхідного сонця, зеленого щита, золотистої стрічки і сріблястою написи французькою: «Республіка Кот-д’Івуар».

Культура і спорт

Базиліка Нотр-Дам-де-ла-Пе (Базиліку Пресвятої Діви Марії Світу), що знаходиться в столиці — місті Ямусукро — внесена в Книгу рекордів Гіннеса як найбільша церква в світі. Вона побудована в період з 1985 по 1989 рік, а прообразом для неї послужив Собор Святого Петра в Римі. Площа базиліки становить 30 000 м2, а висота її купола досягає 158 м.

Другим за величиною храмом в країні є Собор Святого Павла в Абіджані. Будівля побудована в 1980 році і відрізняється незвичайним дизайном в стилі модерн.

В Абіджані є кілька мечетей XVII століття, побудованих в традиційному суданському стилі.

Абіджан входить до трійки найбільших міст світу (після Парижа і Кіншаси), жителі якого говорять французькою мовою.

У Кот-д’Івуарі, як і в Росії, День праці (1 травня) є вихідним днем.

Важливими інгредієнтами івуарійської кухні є маніока і плантаны (овочеві банани). З тертої маніоки готується традиційний гарнір аттіеке (нагадує кус-кус), а аллоко (смажені банани) — одне з найпопулярніших страв.

Плантани, що піддаються термічній обробці, відрізняються від звичайних (десертних) бананів сіро-зеленуватою шкіркою і жорсткою несолодкою м’якоттю.

З напоїв популярний сік на основі імбиру — нямакуджі.

Кот-д’Івуар бере участь у літніх Олімпійських іграх з 1964 року. За цей час його спортсмени завоювали по одній золотій, срібній та бронзовій медалі.

Збірна Кот-д’Івуару з футболу в честь головного національного символу називається «Слони». Двічі вона ставала переможцем Кубка африканських націй.

Економіка

Кот-д’Івуар — найбільший експортер какао (38% світового виробництва).

За обсягом вирощуваної кави в 1970-і роки країна входила в трійку лідерів (після Бразилії і Колумбії), а зараз займає 14-е місце в світі.

Також експортуються деревина, нафта, бавовна, банани, ананаси, пальмова олія, риба.

В останні роки все більшого значення набуває туристична галузь.

У листопаді 2017 року в Абіджані розпочато будівництво метро. Перша лінія буде складатися з 20 станцій, планується, що вона буде відкрита в 2023 році.

Валютою Кот-д’Івуар є західноафриканський франк. Цієї ж грошовою одиницею користуються ще сім країн: Сенегал, Гвінея-Бісау, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Того і Бенін.

Один західноафриканський франк приблизно дорівнює 3 українським копійкам.