Цікаві факти про Ассирійську державу

Цікаво про Ассирію

У світовій історії нараховує мало держав, що існували сотнями років, що й залишили не тільки військовий, але й культурний слід. Одним з них було Ассірійське царство в межиріччі Тигру і Євфрату на півночі Перської затоки. Однак про його спадщину не часто докладно описується в підручниках і енциклопедіях.

Штурм міста

Суспільство

Формуватися ця держава початку в XIV н.е. навколо міста Ашшура при його правителі Ашшурубаліті. На той момент уся Месопотамія була розбита на кілька дрібних держав, саме купці Ашшура швидко, у порівнянні з сусідами, багатіли, оскільки вже вели активну міжнародну торгівлю й займалися лихварством.

Вищим органом влади була Рада знаті («Будинок міста»), а цар (ішшаккума) не мав необмеженої влади й був відповідальним перед общинниками й жителями міста, і раз у рік робив обряд «очищення», проходячи по вулицях міста й піддаючись випробуванням його жителів. Відомі випадки, коли деякі правителі відправляли на це неприємне для них дійство своїх підлеглих, однак у випадку розкриття це не залишалося безкарним, аж до повного позбавлення влади або смерті. Згодом царська влада підвищила свій авторитет, однак в Ассирії, як наприклад, у Персії, деспотичною вона так і не стала.

Незабаром завдяки торгівлі й нарощуванню військового потенціалу, Ашшур почав конкурувати із самим Вавилоном, що привело до династичних зв’язків між правителями двох міст.

Карта

Військова справа

Кілька цікавих фактів про військову справу в Ассирійській державі. З XIII століття до нашої ери відбувалися значні військові походи ассирійців. Першими були розгромлені сусідні Міттани й хети, після чого «військова економіка» починала переважати усередині країни. Закономірним результатом такої перебудови суспільства на манер своєрідного військового табору стало захоплення й самого Вавилона. Також завойовники чинили тиск на Кавказ і Малу Азію, і одержали у свою розпорядження території, де добувалося залізо. З нього робили обладунки і зброю. Завдяки передовій, як на той час, армії протягом наступних шести століть були підкорені Єгипет, Дамаск, Ізраїль, Урарту й було ослаблено Мідію.

Перемогам ассирійців сприяли їхні нововведення у військовій справі: створення кінноти й військової розвідки, підрозділів польових зброярів і інженерів. Зводилися могутні міста-фортеці з великими стінами (висотою близько 20 метрів і шириною 6 метрів біля основи) і захисними спорудами й бойовими вежами по периметру, кладка яких була складена з обпаленого цегли.

Територія країни поступово розрослася до великих розмірів, і для її керування потрібні були внутрішні реформи. Головним новатором у цій області став Тиглатпаласар III (VIII століття до нашої ери): з’явилася величезна регулярна армія («царський полк»), що складалася із представників скорених народів, відірваних від місця з народження, застосовувалися масові депортації, а сам ассірійський цар також коронувався вавилонською короною для зміцнення авторитету своєї влади.

У цій країні кожний дорослий чоловік, не залежно від соціального стану й заможності повинен був брати участь у військових походах і обороні країни. Військова система для кожного дорослого чоловіка передбачала, що перший рік він працює над зміцненням оборони, будуючи фортеці, мости, дороги. Другого року чоловіка відправлялися на війну. У третій рік їм дозволялося жити з родиною. У результаті ця держава мала добре навчену й велику армію, яка могла впоратися в арміями сусідніх держав. За рахунок завоювань територія держави збільшувалася, а скарбниця наповнювалася за рахунок військової здобичі й данини.

З переможеними ворогами обходилися дуже жорстоко — їм могли виколоти очі, здерти з них шкіру, спалити, посадити на кіл. А з тими, хто здався, обходилися милостиво — їм дозволяли звичним для них життям, з умовою виплати данини. Тому багато міст здавалися завойовникам, не чекаючи початку активних військових дій.

Облога

Культура

Протягом усієї історії країни прогресувала і її культура. Розвивалася писемність (писали горизонтально, паличками з очерету на шкірі, дереві, папірусі, каменях і глині). Були створені прототипи вищих навчальних закладів. Також, при розкопках ассірійських міст були знайдені таблички з математичними й геометричними формулами (добування квадратного кореня, множення, ділення, піднесення до степеня). Створювалися й колекціонувалися літературні твори.

Серед життєвих ідеалів жителів країни переважали жорстокість і суворість: на збережених стінах і скульптурах у палацах відбиті численні сцени полювань і битв, що зображували міць і силу не тільки царів, але й простих воїнів. Перед храмами стояли величезні статуї левів і крилатих биків з людськими головами.

На чолі язичеської релігійної системи перебував «цар богів» Ашшур. Згодом, велике значення також придбало поклоніння богині родючості Іштар. Як головним, так і місцевим богам зводилися зіккураты – святилища для богослужінь.

Від ассирийців нам дісталися поділ тижня на сім днів, року на дванадцять місяців і розподіл годин і хвилин. У цій країні з’явився перший музичний романс. Було винайдено сонячний годинник, місячний календар, перші зоопарки, систематизувалися рослини і тварини.

Зображення з палацу правителя

Занепад

До VII століття до нашої ери економіка держави в основному трималася за рахунок грабежу й податків з підкорених народів, які також були й джерелом рабів. Однак, захопивши найближчих сусідів, далекі походи було організовувати набагато дорожче, а через великий розмір населення захоплених територій часто бунтувало, що також мало негативні наслідки для центральної влади.

Ішов занепад Ассірійської держави, однак перед повним крахом правити почав найзнаменитіший правитель Ашшурбанапал. Він  створив у столиці величезну бібліотеку, у яків були як художні твори, що описували правління багатьох правителів Ассирії і її сусідів, так і величезний архів документів: кореспонденція царів, житлові договори, і навіть циліндричні особисті печатки, які були майже в кожного жителя країни.

Однак, навіть реформи Ашшурбанапала усередині країни та завойовницька зовнішня політика не змогли зупинити розпад держави. Наприкінці VII століття до нашої ери відпали Вавилон, Єгипет і Мідія. Вирішальний удар по імперії нанесли скіфи, які увірвалися до країни з півночі, перед тим розгромивши державу Урарту, з якою Ассирія повністю так і не справилася . Ассірійська держава перестала існувати, а її жителі нагадали про себе останній раз в 609 році до нашої ери, коли були повністю розгромлені вавилонянами.