Цікаві факти про битву за Москву
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. Німецько-фашистські війська рвуться до столиці СРСР. Взяття Москви передбачене планом «Барбаросса» як політично-важлива мета, ця операція мала стати доказом безсумнівної перемоги й Німеччини. Місто планувалося захопити до початку осіннього бездоріжжя.
Початок війни
Бліцкриг не вдався. Битва за Смоленськ, що тривав з липня по початок вересня 1941 року, порушила плани німецького командування. Безпосередньо битва за Москву почалася наприкінці вересня 1941 року й тривала до кінця квітня 1942 року.
Наступ німців йшов по трьох напрямках. На півночі – від ріки Волги, на заході – від Брянська, на півдні – від захопленого на початку війни Києва.
Лінія оборони столиці на північному напрямку спочатку пролягала через Мценськ. 30 вересня почався прорив танкової групи Гудеріана, яка 3 жовтня захопила Орел. Просування німців було стрімким.
Радянським військам довелося відійти на другу лінію оборони до Брянська. Однак уже 6 жовтня німці захопили Брянськ і Карачев. Німецькі війська оточили війська Брянського фронту. В оточення потрапили 27 дивізій, артилерія й танки. При виході з оточення командуючий Брянським фронтом А.І.Єременко був серйозно поранений.
Інші сили німецьких загарбників прорвали радянську оборону й 6 жовтня вийшли до Вязьми. Танкові групи гітлерівців оточили 37 дивізій Західного й Резервного фронтів, 9 танкових бригад, 31 артилерійський полк. Деяким удалося вирватися з оточення. У полон потрапило більш як півмільйона радянських солдатів і офіцерів.
12 жовтня була захоплена Калуга, 14 жовтня був узятий Калінін, 18 жовтня впав Можайск.
29 жовтня німці вийшли до Тули. Однак радянські війська разом з жителями відстояли місто. Бої під Каширою і Тулою зупинили просування німецьких військ.
Оборона
До кінця жовтня 1941 року лінія оборони була стабілізована в 80 кілометрах від Москви. Початок битви за Москву — цікаві факти:
- Для захоплення Москви німці мобілізували сил більше, чим для захоплення половини Європи (Франції, Нідерландів і Бельгії) в 1940 році.
- У боях брало участь до 7 мільйонів людей, що більше ніж зазначено в Книзі рекордів Гиннесса про битву за Берлін.
- Ворог зосередив у цьому напрямку більшість своєї бронетехніки, не менше половини авіації й майже половину особового складу військ.
- Наприкінці осіни 1941 року Москву почали залишати жителі. Місто спорожніло, почастішало мародерство, яке вдалося зупинити тільки під загрозою розстрілу. Розпорядженням Сталіна в місті на випадок відступу була заміновано більшість підприємств.
- Для підняття бойового духу 7 листопада 1941 року на Червоній площі відбувся парад, після якого війська, що приймали в ньому участь, відправлялися на фронт.
- У місті дотримувалося світломаскування для запобігання авіанальотів. Вікна були так щільно завішені, і на вулиці було настільки темно (світло не доходило навіть з будинків), що з’явилися випадки зіткнень перехожих у темний час доби.
- Щоб позбавити ворожих льотчиків можливості орієнтуватися, був змінений вигляд Москви. Кремль був частково перефарбований, частково замаскований під міські квартали. На Червоній площі були вибудувані несправжні міські квартали. Мавзолей перетворився у звичайний будинок, а тіло В.І.Леніна було тимчасово вивезене в Тюмень. Були й інші зміни – наприклад, на стадіоні «Динамо» висадили лісочок молодих ялин.
- У середині жовтня було ухвалено рішення про евакуацію. Державні установи, підприємства евакуювалися в Саратов, Куйбишева, Горький і інші міста Радянського Союзу.
- Було ухвалено рішення про введення стану облоги. Оборону підступів до Москви очолив майбутній маршал СРСР Г.К.Жуков, а оборона столиці поручалася начальникові московського гарнізону П.А.Артем’єву. Було створено три оборонних рубежі. 1-й – по Окружній залізничній дорозі. 2-й – по Садовому кільцю. 3-й – по кільцю А і Москві-ріці. Місто було забудовано барикадами.
- У дивізії народного ополчення записалися понад 100 тисяч людей. Не менш як 250 тисяч москвичів рили окопи. Серед них було багато жінок і підлітків.
Протистояння
Битва за Москву була виграна завдяки героїзму радянського народу, його самовідданості й бажанні захистити Батьківщину. Битва під Москвою, протистояння німецької армії й російського народу:
- 7 грудня 1941 року на Волоколамському шосе танк під командуванням П.Гудзя протистояв 18 німецько-фашистським танкам. Радянський танк знищив 10 танків супротивника, після чого інші бойові машини розвернулися назад. На цій ділянці німці більше не намагалися прорватися. Лейтенант П.Гудзь був нагороджений орденом Леніна.
- 29 листопада 1941 року на околицях Кашири бійцями 1-го Гвардійського кавалерійського корпуса було знищено 16 танків, 18 гармат, близько 100 автомашин і більш як півтисячі солдатів ворога.
- Широко відомий подвиг героїв-панфіловців, названих так по імені командуючого дивізією І.В.Панфілова. Дивізія була сформована в містах Алма-Ати (Казахстан) і Фрунзе (Киргизія). Майже все з 28 панфіловців загинули, але знищили 18 німецьких танків біля роз’їзду Дубосеково. Літературні джерела звичайно не вказують, що бійцям Червоної армії довелося протистояти численній живій силі супротивника й 50 танкам супротивника.
- Під час війни в якості повітряного загородження використовувалися величезні балони з газом, так звані аеростати. Уночі 7грудня 1941 р. трос, що втримував один з аеростатів, обірвався. Сержант Д.Велигура вхопився за трос і злетів у небо разом з аеростатом. Він виявився на висоті 1,5 кілометра при температурі мінус 38 градусів. Сержант добрався до клапана й випустив газ. У цей час аеростат віднесло за 110 кілометрів від поста. За мужність при порятунку довіреного йому майна Д.Велигура був нагороджений орденом Червоного Прапора.
- 11 грудня 1941 року конюх з Лишняг І.П.Іванов завів у яр німецьку автоколону з 40 машин. З яру автоколона вибратися не змогла. Сам Іванов геройськи загинув. Посмертно Івана Іванова нагородили орденом Вітчизняної війни.
- 30 листопада 1941 року німецькі загарбники почали встановлювати важку артилерію під Червоною галявиною. Учителька Олена Горохова зуміла передати через лінію фронту записку з розташуванням вогневих позицій артилерії радянському командуванню, що допомогло у боротьбі з цією вогневою позицією ворога.
- Узимку 1941 року німецькі війська почали форсувати по льоду Істринське водосховище. Командування радянської армії прийняло рішення відкрити греблі водосховища. Рівень льоду у водоймі різко опустився, і німці втратили кілька діб, цього часу вистачило радянським військам для заняття більш вигідних позицій.
- 2 грудня 1941 року над Павшино два винищувачі льотчиків А.К.Рязанова й І.С.Паршикова вступили в протиборство із загоном «Мессершмітів» і збили літак супротивника, інші німецькі літаки були змушені повернули назад.
- 28 листопада екіпаж бронепоїзда № 73 під командуванням генерала-лейтенанта В.І.Кузнєцова знищив 10 німецьких танків і до 700 солдатів.
- 17 листопада 1941 року радянське командування видало наказ, у якому пропонувалося вживати дії, спрямовані на знищення місць дислокацій окупантів. Ворогу повинне було залишитися сніжне поле без можливості одержати провіант і тепло. У тил до німецької армії були спрямовані диверсійні групи з мету знищення зайнятих німцями сіл. При виконанні завдання загинули розвідниця З.Космодем’янська й В.Волошина. Зоя Космодемьянська – перша жінка, відзначена під час Великої Вітчизняної званням Героя Радянського Союзу. Молодший брат Зої – Олександр, танкіст Червоної армії, був також нагороджений Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу, загинув при виконанні бойового завдання на захід від Кенігсбергу.
- Московський метрополітен у ході протистояння виконував функцію бомбосховища. Під землю спустилися бібліотека, магазини, перукарні. Тут народилося 217 дітей.
- Регулярні війська гітлерівців вимотали ополченці й дивізії, сформовані на просторах Радянського Союзу. Але вирішальну роль у розгромі загарбників зіграли дивізії із Сибіру.
- Під час битви за Москву блиснув військовим талантом майбутній маршал СРСР К.К.Рокосовський. Дивізії 16-й армії Рокосовського під командуванням І.В.Панфілова, А.П.Бєлобородова, М.Е.Катукова, Л.М.Доватора прославилися під Москвою.
- У листопаді 1941 р. військовим кореспондентом А.Сурковим, що потрапили в оточення під селищем Дарна, була написана пісня «Б’ється в тісній печурці вогонь». Печурка — маленька пічка, або буржуйка — залізна коробка з трубою, своєрідна саморобна пічка.
- Західні джерела в як одну із причин поразки німців називають «генерала Мороза». Однак узимку 1941 року під Москвою температура не перевищувала мінус 20°С, хоча і цього достатньо для серйозних обморожень, якщо враховувати, що німцям бракувало зимового обмундирування, а бойові дії часто велися в польових умовах.
- З вересня 1941 року по квітень 1942 року німецькими військовими трибуналами за дезертирство й інші військові злочини було засуджено 62 тисяч солдатів і офіцерів.
Значення
При обороні Москви регулярні радянські війська втратили більш як півмільйона людей убитими й майже 150 тисяч пораненими, без врахування втрат партизан, ополчення, винищувальних батальйонів. Ворог був зупинений на підступах до столиці й у результаті контрнаступу відкинутий.
Німецькі втрати склали вбитими понад 400 тисяч чоловік, 2500 гармат, 1300 танків, а також багато іншої техніки.
Внаслідок контрнаступу під Москвою було повністю звільнено від німецько-фашистських загарбників Московську, Тульську, Рязанську області, а також часткове було звільнено Смоленську, Калінінську й орловську області. Бій був дуже важким, про його хід є багато цікавої інформації:
- Перемога під Москвою мала важливе політичне й військове значення. Зусиллями радянської розвідки було з’ясовано, що Японія збиралася напасти на СРСР після падіння Москви.
- У листопаді 1941 року з Далекого Сходу під Москву було перекинено десять дивізій, тисяча танків і літаків. Таким чином, радянські війська під Москвою були значно підсилені. До початку контрнаступу під Москвою радянська армія нараховувала більш як мільйона людей, понад 7,5 тисяч знарядь, більше як 700 танків, 1 тисяч літаків. У боях брало участь понад 400 установок реактивної артилерії («Катюша»).
- Радянській армії протистояли більше 1,5 мільйонів людей, близько 13,5 тисяч гармат, понад 1 тисяча танків і близько 600 літаків.
- 5 грудня 1941 року – день початку контрнаступу під Москвою.
- 16 грудня Гітлер видав наказ про заборону відступу й організацію оборони німецької армії, яку тіснили радянські війська, здійснюючи контрнаступ.
- 19 грудня 1941 року за відступ від Москви був знятий з посади німецький головнокомандуючий фон Браухіч. Командування прийняв на себе особисто Гітлер. Також зі своїх постів були знято 35 німецьких офіцерів.
- Радянські війська поступово відганяли німців від Москви. До кінця грудня вдалося відсунути німецькі війська на 130 кілометрів на захід. Загроза захоплення столиці була хоч і не до кінця ліквідована, однак значно зменшена.
- Крім політичного й військового значення, Москва була важлива в економічному плані. Місто було великим комунікаційним вузлом і його втрата негативно позначилася б на промисловості країни і можливостях постачати армію.
Битва за Москву стала початком перелому у війні 1941-1945 року. Після перемоги під Москвою була оголошена антигітлерівська коаліція. Контрнаступ під Москвою, битва за Сталінград, Курська дуга, битва за Берлін – найважливіші етапи перемоги Радянського Союзу над німецько-фашистськими загарбниками.