Цікаві факти про битву за Москву

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. Німецько-фашистські війська рвуться до столиці СРСР. Взяття Москви передбачене планом «Барбаросса» як політично-важлива мета, ця операція мала стати доказом безсумнівної перемоги й Німеччини. Місто планувалося захопити до початку осіннього бездоріжжя.

Початок війни

Бліцкриг не вдався. Битва за Смоленськ, що тривав з липня по початок вересня 1941 року, порушила плани німецького командування. Безпосередньо битва за Москву почалася наприкінці вересня 1941 року й тривала до кінця квітня 1942 року.

Наступ німців йшов по трьох напрямках. На півночі – від ріки Волги, на заході – від Брянська, на півдні – від захопленого на початку війни Києва.

Лінія оборони столиці на північному напрямку спочатку пролягала через Мценськ. 30 вересня почався прорив танкової групи Гудеріана, яка 3 жовтня захопила Орел. Просування німців було стрімким.

Радянським військам довелося відійти на другу лінію оборони до Брянська. Однак уже 6 жовтня німці захопили Брянськ і Карачев. Німецькі війська оточили війська Брянського фронту. В оточення потрапили 27 дивізій, артилерія й танки. При виході з оточення командуючий Брянським фронтом А.І.Єременко був серйозно поранений.

Інші сили німецьких загарбників прорвали радянську оборону й 6 жовтня вийшли до Вязьми. Танкові групи гітлерівців оточили 37 дивізій Західного й Резервного фронтів, 9 танкових бригад, 31 артилерійський полк. Деяким удалося вирватися з оточення. У полон потрапило більш як півмільйона радянських солдатів і офіцерів.

12 жовтня була захоплена Калуга, 14 жовтня був узятий Калінін, 18 жовтня впав Можайск.

29 жовтня німці вийшли до Тули. Однак радянські війська разом з жителями відстояли місто. Бої під Каширою і Тулою зупинили просування німецьких військ.

Оборона

До кінця жовтня 1941 року лінія оборони була стабілізована в 80 кілометрах від Москви. Початок битви за Москву — цікаві факти:

1. Для захоплення Москви німці мобілізували сил більше, чим для захоплення половини Європи (Франції, Нідерландів і Бельгії) в 1940 році.
2. У боях брало участь до 7 мільйонів людей, що більше ніж зазначено в Книзі рекордів Гиннесса про битву за Берлін.
3. Ворог зосередив у цьому напрямку більшість своєї бронетехніки, не менше половини авіації й майже половину особового складу військ.
4. Наприкінці осіни 1941 року Москву почали залишати жителі. Місто спорожніло, почастішало мародерство, яке вдалося зупинити тільки під загрозою розстрілу. Розпорядженням Сталіна в місті на випадок відступу була заміновано більшість підприємств.
5. Для підняття бойового духу 7 листопада 1941 року на Червоній площі відбувся парад, після якого війська, що приймали в ньому участь, відправлялися на фронт.
6. У місті дотримувалося світломаскування для запобігання авіанальотів. Вікна були так щільно завішені, і на вулиці було настільки темно (світло не доходило навіть з будинків), що з’явилися випадки зіткнень перехожих у темний час доби.
7. Щоб позбавити ворожих льотчиків можливості орієнтуватися, був змінений вигляд Москви. Кремль був частково перефарбований, частково замаскований під міські квартали. На Червоній площі були вибудувані несправжні міські квартали. Мавзолей перетворився у звичайний будинок, а тіло В.І.Леніна було тимчасово вивезене в Тюмень. Були й інші зміни – наприклад, на стадіоні «Динамо» висадили лісочок молодих ялин.
8. У середині жовтня було ухвалено рішення про евакуацію. Державні установи, підприємства евакуювалися в Саратов, Куйбишева, Горький і інші міста Радянського Союзу.
9. Було ухвалено рішення про введення стану облоги. Оборону підступів до Москви очолив майбутній маршал СРСР Г.К.Жуков, а оборона столиці поручалася начальникові московського гарнізону П.А.Артем’єву. Було створено три оборонних рубежі. 1-й – по Окружній залізничній дорозі. 2-й – по Садовому кільцю. 3-й – по кільцю А і Москві-ріці. Місто було забудовано барикадами.
10. У дивізії народного ополчення записалися понад 100 тисяч людей. Не менш як 250 тисяч москвичів рили окопи. Серед них було багато жінок і підлітків.

Протистояння

Битва за Москву була виграна завдяки героїзму радянського народу, його самовідданості й бажанні захистити Батьківщину. Битва під Москвою, протистояння німецької армії й російського народу:

1. 7 грудня 1941 року на Волоколамському шосе танк під командуванням П.Гудзя протистояв 18 німецько-фашистським танкам. Радянський танк знищив 10 танків супротивника, після чого інші бойові машини розвернулися назад. На цій ділянці німці більше не намагалися прорватися. Лейтенант П.Гудзь був нагороджений орденом Леніна.
2. 29 листопада 1941 року на околицях Кашири бійцями 1-го Гвардійського кавалерійського корпуса було знищено 16 танків, 18 гармат, близько 100 автомашин і більш як півтисячі солдатів ворога.
3. Широко відомий подвиг героїв-панфіловців, названих так по імені командуючого дивізією І.В.Панфілова. Дивізія була сформована в містах Алма-Ати (Казахстан) і Фрунзе (Киргизія). Майже все з 28 панфіловців загинули, але знищили 18 німецьких танків біля роз’їзду Дубосеково. Літературні джерела звичайно не вказують, що бійцям Червоної армії довелося протистояти численній живій силі супротивника й 50 танкам супротивника.
4. Під час війни в якості повітряного загородження використовувалися величезні балони з газом, так звані аеростати. Уночі 7грудня 1941 р. трос, що втримував один з аеростатів, обірвався. Сержант Д.Велигура вхопився за трос і злетів у небо разом з аеростатом. Він виявився на висоті 1,5 кілометра при температурі мінус 38 градусів. Сержант добрався до клапана й випустив газ. У цей час аеростат віднесло за 110 кілометрів від поста. За мужність при порятунку довіреного йому майна Д.Велигура був нагороджений орденом Червоного Прапора.
5. 11 грудня 1941 року конюх з Лишняг І.П.Іванов завів у яр німецьку автоколону з 40 машин. З яру автоколона вибратися не змогла. Сам Іванов геройськи загинув. Посмертно Івана Іванова нагородили орденом Вітчизняної війни.
6. 30 листопада 1941 року німецькі загарбники почали встановлювати важку артилерію під Червоною галявиною. Учителька Олена Горохова зуміла передати через лінію фронту записку з розташуванням вогневих позицій артилерії радянському командуванню, що допомогло у боротьбі з цією вогневою позицією ворога.
7. Узимку 1941 року німецькі війська почали форсувати по льоду Істринське водосховище. Командування радянської армії прийняло рішення відкрити греблі водосховища. Рівень льоду у водоймі різко опустився, і німці втратили кілька діб, цього часу вистачило радянським військам для заняття більш вигідних позицій.
8. 2 грудня 1941 року над Павшино два винищувачі льотчиків А.К.Рязанова й І.С.Паршикова вступили в протиборство із загоном «Мессершмітів» і збили літак супротивника, інші німецькі літаки були змушені повернули назад.
9. 28 листопада екіпаж бронепоїзда № 73 під командуванням генерала-лейтенанта В.І.Кузнєцова знищив 10 німецьких танків і до 700 солдатів.
10. 17 листопада 1941 року радянське командування видало наказ, у якому пропонувалося вживати дії, спрямовані на знищення місць дислокацій окупантів. Ворогу повинне було залишитися сніжне поле без можливості одержати провіант і тепло. У тил до німецької армії були спрямовані диверсійні групи з мету знищення зайнятих німцями сіл. При виконанні завдання загинули розвідниця З.Космодем’янська й В.Волошина. Зоя Космодемьянська – перша жінка, відзначена під час Великої Вітчизняної званням Героя Радянського Союзу. Молодший брат Зої – Олександр, танкіст Червоної армії, був також нагороджений Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу, загинув при виконанні бойового завдання на захід від Кенігсбергу.
11. Московський метрополітен у ході протистояння виконував функцію бомбосховища. Під землю спустилися бібліотека, магазини, перукарні. Тут народилося 217 дітей.
12. Регулярні війська гітлерівців вимотали ополченці й дивізії, сформовані на просторах Радянського Союзу. Але вирішальну роль у розгромі загарбників зіграли дивізії із Сибіру.
13. Під час битви за Москву блиснув військовим талантом майбутній маршал СРСР К.К.Рокосовський. Дивізії 16-й армії Рокосовського під командуванням І.В.Панфілова, А.П.Бєлобородова, М.Е.Катукова, Л.М.Доватора прославилися під Москвою.
14. У листопаді 1941 р. військовим кореспондентом А.Сурковим, що потрапили в оточення під селищем Дарна, була написана пісня «Б’ється в тісній печурці вогонь». Печурка — маленька пічка, або буржуйка — залізна коробка з трубою, своєрідна саморобна пічка.
15. Західні джерела в як одну із причин поразки німців називають «генерала Мороза». Однак узимку 1941 року під Москвою температура не перевищувала мінус 20°С, хоча і цього достатньо для серйозних обморожень, якщо враховувати, що німцям бракувало зимового обмундирування, а бойові дії часто велися в польових умовах.
16. З вересня 1941 року по квітень 1942 року німецькими військовими трибуналами за дезертирство й інші військові злочини було засуджено 62 тисяч солдатів і офіцерів.

Значення

При обороні Москви регулярні радянські війська втратили більш як півмільйона людей убитими й майже 150 тисяч пораненими, без врахування втрат партизан, ополчення, винищувальних батальйонів. Ворог був зупинений на підступах до столиці й у результаті контрнаступу відкинутий.

Німецькі втрати склали вбитими понад  400 тисяч чоловік, 2500 гармат, 1300 танків, а також  багато іншої техніки.

Внаслідок контрнаступу під Москвою було повністю звільнено від німецько-фашистських загарбників Московську, Тульську, Рязанську області, а також часткове було звільнено Смоленську, Калінінську й орловську області. Бій був дуже важким, про його хід є багато цікавої інформації:

1. Перемога під Москвою мала важливе політичне й військове значення. Зусиллями радянської розвідки було з’ясовано, що Японія збиралася напасти на СРСР після падіння Москви.
2. У листопаді 1941 року з Далекого Сходу під Москву було перекинено десять дивізій, тисяча танків і літаків. Таким чином, радянські війська під Москвою були значно підсилені. До початку контрнаступу під Москвою радянська армія нараховувала більш як мільйона людей, понад 7,5 тисяч знарядь, більше як 700 танків, 1 тисяч літаків. У боях брало участь понад 400 установок реактивної артилерії («Катюша»).
3. Радянській армії протистояли більше 1,5 мільйонів людей, близько 13,5 тисяч гармат, понад 1 тисяча танків і близько 600 літаків.
4. 5 грудня 1941 року – день початку контрнаступу під Москвою.
5. 16 грудня Гітлер видав наказ про заборону відступу й організацію оборони німецької армії, яку тіснили радянські війська, здійснюючи контрнаступ.
6. 19 грудня 1941 року за відступ від Москви був знятий з посади німецький головнокомандуючий фон Браухіч. Командування прийняв на себе особисто Гітлер. Також зі своїх постів були знято 35 німецьких офіцерів.
7. Радянські війська поступово відганяли німців від Москви. До кінця грудня вдалося відсунути німецькі війська на 130 кілометрів на захід. Загроза захоплення столиці була хоч і не до кінця ліквідована, однак значно зменшена.
8. Крім політичного й військового значення, Москва була важлива в економічному плані. Місто було великим комунікаційним вузлом і його втрата негативно позначилася б на промисловості країни і можливостях постачати армію.

Битва за Москву стала початком перелому у війні 1941-1945 року. Після перемоги під Москвою була оголошена антигітлерівська коаліція. Контрнаступ під Москвою, битва за Сталінград, Курська дуга, битва за Берлін – найважливіші етапи перемоги Радянського Союзу над німецько-фашистськими загарбниками.