Галілео Галілей цікаві факти

Цікаві факти з життя Галілео Галілея

АстрономСучасну астрономію заснував Галілео Галілей (1564 — 1642). Він дійсно сидів під домашнім арештом за те, що захищав свою теорію про будову Сонячної системи. Однак до теорії Галілея прихильно ставилися і католики, зокрема святий Роберто Белларміно. Незважаючи на суперечку з церковними діячами, Галілей все життя був сумлінним християнином-католиком. У християнському дусі виховав і свою доньку, яка стала монахинею. Свої відкриття він пов’язував з християнством і Біблією, вказуючи: «Біблія вказує дорогу, якою слід іти до Неба, а не те, яким чином це небо крутиться… Я надзвичайно вдячний Боговій, Який обрав мене, щоб я першим побачив ці надзвичайні речі… Я не змушений вірити, що Бог, Який наділив нас розумом, відчуттями і інтелектом, прагнув, щоб ми відмовилися від їх використання». У цього видатного діяча науки в житті було багато цікавого, біографія була сповнена радісних відкриттів і трагічних подій. Наведемо цікаві факти про життя цього астронома епохи Відродження.

Ідеї Коперника

Галілей народився 15 лютого 1564 року в італійському місті Піза у сім’ї знатного, але збіднілого дворянина Вінченцо Галиля. Батько грав на лютні та був музичним теоретиком. Місто Піза розміщується недалеко від Флоренції, звідки походив рід ученого — один з прапрадідів був навіть головою Флорентійської республіки, також займався науковими дослідженнями і був відомим лікарем.

 

БіографіяУ Пізі Галілео закінчив університет, у віці 25 років почав в ньому викладати на кафедрі математики. Дружиною була венеціанка Марина Гамба, яка народила Галілео сина і двох доньок. Обидві доньки згодом стали монахинями.

Навчання

У 1610 році переїхав до Флоренції до тосканського герцога Козімо Медічі ІІ, який запропонував йому посаду свого радника із хорошою зарплатою. Галілей на той момент мав величезні борги, які накопичились через те, що він видав заміж двох сестер. З цими боргами він розрахувався, оскільки служба у Козімо Медічі ІІ принесла йому значні кошти.

Судовий процес над Галілеєм розпочався у 1633 році, на ньому вивчалися факти, які містилися у книзі «Діалог про дві найвеличніші системи світу Птолемея і Коперника». У книзі він доводив істинність геліоцентризму і суперечив з перипатетичною фізикою, яку впровадив Аристотель, а также із системою Птолемея, згідно з якою у центрі світу знаходиться Земля, яка не рухається. Оскільки Арістотель та Птолемей були авторитетними античними вченими, то з ними погоджувалися багато церковних діячів. Геліоцентричні ідеї Коперника не заборонялися Церквою тривалий час в розглядалися як одна з гіпотез, які дозволяють зрозуміліше описувати природні явища.

Телескоп вченого
Телескоп дослідника

Книга Коперника «Про обертання» була заборонена у 1616 році, після 70 років після свого виходу, вина Галілея була в тому, що він невчасно повернувся до розгляду геліоцентричної теорії. Ще 16 років перед судовим процесом за твердження, що Сонце не обертається навколо Землі, йому б нічого не було. Папа Іоанн Павло ІІ 31 жовтня 1992 року в офіційному зверненні повідомив, що рішення інквізиції у справі Галілео Галілея у 1633 році було помилкою. До таких висновків прийшла спеціальна комісія, яку організував Понтифік у 1979 році, вона працювала до 1981 року. Хоч особливо розслідувати не було що — Церква офіційно дозволила дотримуватися ідей Копернка ще наприкінці ХVІІІ століття.

Судові звинувачення

Під час інквізиційного процесу основним звинуваченням було перевищення значення розуму і применшення авторитету Біблії. Галілей мислив з раціональної точки зору, він вірив, що розумом можна пізнати природу, він вказував, о розум пізнає істину «з тою самою достовірністю, яка має природа», тобто можна шляхом досліджень виявити всі природні закономірност і таємниці. Деякі церковні діячі, з тих, які приймали участь у судовому процесі, вважали, що наукова теорія може носитит лишень характер гіпотези, і не може досягнути досконалого пізнання таємниць Всесвіту.

Експериментально-математичний метод

Галілей був переконаний в іншому: «…людський розум пізнає деякі істини настільки ж досконало і з такою абсолютною достовірністю, яка має сама природа: такі чисті математичні науки — геометрія і арифметика; хоть Божественний розум знає в них нескінченно більше істин… але в тих небагатьох, які осягнув людський розум, я вважаю, що його пізнання з об’єктивного боку дорівнює Божественному, оскільки воно приходить до розуміння їх необхідності, а вищої ступені достовірності не існує». Можливо, Галілей, роблячи такі сміливі твердження, виходив з того, що людина була створена на образ і подобу Божу, а значить, своїм розумом може осягати частину того, що знає Бог, от тільки не все відразу, а в мірі своєї практичної необхідності.

Фізика

За Галілеєм у випадку конфлікта у справі пізнання природи з будь-яким іншим авторитетом, у тому числі навіть зі Священим Писанням, розум не повинен поступатися: «Мені здається, що при обговоренні природничих проблем ми повинні відштовхуватися не від авторитету текстів Священного писання,  а від дослідів, які ми можемо осягнути відчуттями, і необхідних доказів… Я вважаю, що все, що стосується дій природи, що доступно нашому зору і що може бути пояснено шляхом логічних доказів, не повинно породжувати сумнівів, ні тим більше піддаватися засудженню на основі текстів Священого Писання… Бог не менше відкриває нам у явищах природи, ніж у висловах Священного Писання… Було б небезпечно приписувати Священому Писанню будь-яке твердження, яке заперечено дослідним шляхом». Тобто Галілей намагаєвся не піддати сумніву Біблію, а навпаки, врятувати її авторитет, який міг бути підірваний неправильним тлумаченням текстів.

Добрий католик

Галілей вважав себе просто ученим, а не реформатором. Він, як добрий католик не намагався вступати в конфлікт з Церквою. З його працями був добре знайомий Папа Урбан VIIІ, який тривалий час протегував наукові дослідження астронома. Вони були добрими знайомими і перебували у хороших відносинах у той час, коли Папа був кардиналом Матфео Барберіні.

Винаходи

На час інквізиційного процесу над італійським дослідником Урбан VIII мав деякі труднощі як світський правитель і як церковний діяч — його звинувачували в союзі з протестантським королем Швеції Густавом-Адольфом проти католицьких країн Австрії та Іспанії. Церкву руйнувала Реформація, яка роз’їдала Європу не тільки ідеологічно, але й політично, викликаючи військові конфлікти.

У важкій ситуації Урбан VIII намагався зберегти авторитет Церкви. Висловлювання, які подавалися під видом наукових досліджень чи досліджень самої Біблії, в часи його понтифікату часто вели просто до єресі. Можна сказати, що добрий християнин, католик Галилео Галілей просто потрапив під гарячу руку, коли було не до досліджень, а потрібно було рішуче діяти, щоб запобігти поширенню протестантського руху. Коли Урбану VIII доповіли про «Діалог», він повірив про те, що персонаж твору, прихильник Арістотеля Сімплічіо, чиї аргументи руйнуються в ході дискусії, є карикатурою на самого главу Католицької церкви. Папа розгнівався, крім того, він вважав за потрібне боротися з усім, що підривало авторитет церкви, а ідеї Галілео базувалися на тільки забороненій книзі Коперника.

Фактично, Галілей потрапив «під гарячу руку», в інший час можливо, не було б ніякого розслідування і засудження. Здається, вчений і сам це розумів, тому навіть після засудження зовсім не розчарувався у Католицькій церкві, яка проводила у Європі політику контрреформації, борючись за майбутнє християнства.

Особливості процесу

Цікаво, що, незважаючи на судовий процес над вченим, в його в біографії не було нічого антихристиянського, тому Галілей був на хорошому рахунку в Церкві, також він був авторитетним вченим. Його не катували, але погрожували тортурами у випадку, якщо він наполягати на тому, що Земля рухається довкола Сонця. Галілею досить легко натякнули, що можуть бути застосовані тортури, він не став випробовувати долю і рішуче зрікся вчення Коперника. Вирок залишив Галілея «під сильною підозрою в єресі», також у заключному судовому документі постановлялося очиститися вченому шляхом зречення. Твір «Діалог про дві найвеличніші системи світу» католицькою церквою було внесено до «Індексу заборонених книг», дослідник мав відбути ув’язнення на строк, який встановить Папа.

Астрономія

Галілей під час судового процесу в Римі жив у досить хороших умовах — жив у флорентійського посла на віллі Медічі. Після зречення Папа не став ув’язнювати Галілео, після зречення він проживав на римській віллі тосканського герцога в Римі, потім жив у палаці свого друга, сієнського архієпископа Асканіо Пікколоміні.

Чумацький Шлях

Люди мало знають про Галілея, Коперника, Джордано Бруно, часто думаючи, що інквізиція настільки лютувала, що їх всіх спалити. Однак інквізиція в середні віки була насправді найгуманнішим судом, весь процес не просто нагадував сучасний — із свідками, захистом, необхідністю доводити вину звинувачуваного. Було катування, однак воно пішло з римського права, де було звичайни, і фізичний вплив застосовувався в крайньому випадку. Спалили тільки Джордано Бруно, однак не за наукові твердження, а за єресь, якої вперто дотримувався навіть у в’язниці. Звичайно, сьогодні це виглядає дикість, однак єретичні рухи не були просто полемікою, вони в середні віки практично завжди вели до жорстоких воєн і значних людських жертв. Наприклад, особиста думка Мартіна Лютера привела до воєн між протестантами і католиками, причому найбільше лютували і відзначалися жорстокостями до населення саме протестанти. Так що інквізіційні процеси із стратами — це погано, однак з огляду на середньовіччя вони мали логіку.

Галілей з повагою ставився до вироку суду, тому він після зречення не робив ніяких заяв. Легенду про те, що вчений після суду сказав фразу «А все таки вона крутиться» створив італійський поет Джузеппе Барретті в середині XVIII століття. Немає жодних документальних свідчень про те, що ця фраза належала Галілео.

Досягнення

Галілео Галілей — цікаві факти про наукові досягнення. Дослідник вперше застосував телескоп, який називав зоровою трубою, для спостережень за зоряним небом. У 1609 — 1610 роках він виявляє, що Чумацький шлях є скупченням зірок, також бачить біля Юпітера супутники — Іо, Каллісто, Ганімед та Європа, цю групу небесних тіл назвали Галілеєвими. Астроном побачив на місяці кратери, через затемнене скло спостерігає за сонячними плямами, побачив кільця у Сатурна, які він спершу сприйняв за його супутники.

Мікроскоп

До Галілея в Європі панував арістотелізм, згідно з якими на землі і в космосі існували різноманітні фізичні закони — на землі все має свій термін, змінюється і гине, а над місяцем існують ідеальні закономірності, небесні тіла є досконалими і мають ідеально рівну поверхню. Італійський дослідник на прикладі споглядання поверхні місяця довів, що весь космос влашований так само, як і Земля, там діють такі самі закономірності.

Сьогодні ми вважаємо Місяць цілком відмінним від Землі. А в часи Галілея люди вперше побачили гори і кратери земного супутника і, навпаки, були враженими, наскільки це небесне тіло схоже на нашу планету.

Галілей вперше показав світ як впорядковану систему тіл, які рухаються одне відносно одного, верх може бути низом, а низ верхом, у залежності від обраної точки відліку. Було вперше введено в науку відносність простору та руху у всесвіті. Також було введено принцип інерції — якщо на тіло не впливати силою, воно буде нерухомим або буде рухатися рівномірно, рух с постійною швидкістю не потребує причини. Єдине питання, яке неможливо було вирішити — питання бесконечності всесвіту.

Життя біля Флоренції

Серед найважніших новаторств Галілея було прагнення об’єднати фізику і матиматику. Галілео проводив ріноманітні фізичичні експерименти — скидував з башти каміння, котив кулі по похилій поверхності. Дослідник заклав суть сучасної фізики — кількісне розуміння явищ.

Галілей свої висновки робив не тільки базуючись на дослідах, але й шляхом мисленних експериментів- він виявив багато основ сучасної фізики, які неможливо спостерігати — нескінченний інерційний рух, рух матеріальної точки в пустоті. Фізика Арістотеля була очевидною — верх, низ, рух сонця довкола землі — все це було можна було побачити самому, Галілео ж зробив науку теоретичною, заснованою на загальних закономірностях.

Пам'ятник

Не зважаючи на те, що справа Галілея задала шкоди авторитету Католицької Церкви, в кінцевому результаті із судового процесу церковними діячами були зроблені правильні висновки. Наукові теорії, які були створені античними язичниками, у середньовічній церкві були у надмірному авторитеті. Фізичні закони, рух Землі не може бути богословським питанням. Догмати повині стосуватися віри, питань спасіння людини, а не наукових теорій.

Церква визнала, що допустила помилки у справі Галілея. У 1758 році Папа Бенедикт ХІV наказав викреслити робот, які захищали геліоцентризм, з «Індексу заборонених книг». Про необхідність реабілітувати Галілея говорили на Другому Ватиканському соборі (1962 — 1965). Реабілітацією дослідника зайнявся Іоанн Павло ІІ. У 1989 році кардинал Пупар заявив з приводу засудження Галілея: «Засудивши Галілея, Священна канцелярія діяла щиро, остерігаючись, що визнання революційних тверджень Коперника загрожує католицькій традиції. Але це була помилка, і необхідно її чесно визнати. Сьогодні ми знаємо, що Галілей був правий, відстоюючи теорію Коперника, хоч дискусія з приводу наведених ним аргументів продовжується і в наші дні».

Погляди

Останні девять років життя Галілей провів під наглядом інквізиції. Він оселився в Арчетрі поряд з монастирем, в якому були його доньки, і йому було заборонено відвідувати інші міста. Однак він продовжував проводити наукову діяльність, мав учнів Торрічеллі та Вівіані, у присутності яких помер 8 січня 1642 року.

Після смерті Урбан VIII заборонив проводити урочисті похорони. Вченого хотіли поховати у гробниці Санта Кроче поряд з Мікеланджело, однак це вдалося лишень у 1737 році, коли стало зрозуміло, що Галілей єретиком не був.

Твори