Єфросинія Полоцька — цікаві факти

Єфросинія Полоцька була черницею, вона померла під час паломництва до Єрусалиму. Її мощі зберігаються в полоцькому Свято-Євфросиніївському монастирі. Представляємо цікаві факти про Єфросинію Полоцьку.

1. Точна дата народження не відома, приблизно 1101 рік.
2. При народженні дівчинка отримала ім’я Предслава або Предислава.
3. Вона походила зі знаменитого князівського роду Рюриковичів, історики вважають, що вона була онукою Володимира Мономаха і дочкою князя Полоцького Георгія.
4. Вона була старшою дочкою в сім’ї, її батько Георгій був молодшим з семи братів і не міг володіти по праву містом Полоцькому. Історики вважають, що йому дали Вітебськ, в якому можливо і народилася його знаменита дочка.
5. Батько Предслави прагнув дати доньці гарну освіту, її навчали ченці з міста Полоцьк.
6. Дівчинці з раннього дитинства прищепили любов до читання, у її батька була велика бібліотека на релігійну і світську тематику. Улюбленими її книгами були Псалтир і Святе Письмо.
7. Вона була релігійна і вихована в кращих традиціях православ’я.
8. У перекладі з грецького ім’я Єфросинія означає» Радість», при постригу в черниці їй було 12 років.
9. По всьому Полоцьку вона славилася як порадниця, ніколи не відмовляла в допомозі нужденним. До неї зверталися при вирішенні конфліктів, для того, щоб отримати вказівки в зміні життя, щоб зміцнитися в православній вірі.
10. Живучи в монастирі, дівчина почала переписувати книги, працю, якою на ті часи займалися тільки чоловіки, одне це заняття вже виділяло її серед жінок. Пізніше вона стала писати свої думки і цілі оповідання, вона писала молитви і переклади з грецької та латині, так як прекрасно володіла цими мовами.
11. Свої книги Єфросинія писала у вільний від молитов і служінь час, а всі виручені від продажів гроші віддавала бідним.
12. Вона вела листування зі співвітчизниками, ділилася своїми поглядами, серед них був єпископ Кирило Туровський. Певний вплив Єфросинія справила на політику Стародавньої Русі.
13. Все життя вона прожила на території Білої Русі, зараз ці землі відносяться до Білорусії.
14. Заповітна мрія Єфросинії була відвідати Святу Землю, але вона здійснила її вже будучи в дуже похилому віці. У паломництво з нею вирушили племінник Давид і сестра Євпраксія.
15. Коли Предславі було 12 років її посватали з багатим князем, але дівчинка воліла замість заміжжя таємно піти в монастир, де підстриглася в черниці, отримавши ім’я на честь Єфросинії Олександрійської.
16. Батько і мати не схвалили рішення дочки відмовитися від шлюбу на користь чернечого постригу і не раз намагалися повернути її додому. Батько в якийсь момент навіть перестав з не спілкуватися.
17. Ігуменя монастиря теж не відразу дала згоду на постриг дівчинки в черниці, вона була тіткою дівчинки і вважала її занадто юною і красивою для черниці. Але бачачи, з яким завзяттям Предслава молитися, вона поступилася її проханню.
18. У монастирі Єфросинія розширювала свій кругозір, вивчала історію і різні науки. Завдяки великій кількості книг у церковній бібліотеці вона змогла стати дуже освіченою серед людей свого часу.
19. Вона жила в наметі при церкві святої Софії з дозволу Полоцького єпископа Іллі.
20. Побудувала жіночий монастир в місцевості Сільце недалеко від Полоцька.
21. У 1161 році був споруджений Спасо-Преображенський собор, що став перлиною давньоруського зодчества. Пізніше храм отримав також ім’я Спасо-Єфросиніївська Церква, його побудували всього за 30 тижнів, що дуже швидко для того часу. Він став прообразом для багатьох храмів давньоруських міст-Новгорода, Смоленська, Пскова і Рязані.
22. Також вона відкривала школи при монастирях, де ченці вивчали грамотність, різні науки і вчилися переписувати книги.
23. Сама вона також переписувала книги і писала нові, вчила людей, вирішувала проблеми монастиря.
24. Після відвідин в Єрусалимі Гробу Господнього вона захворіла важкою хворобою, від якої померла 23 травня 1173 року.
25. Єфросинія Полоцька похована біля обителі преподобного Феодосія недалеко від Єрусалиму, так вона сама заповіла.
26. У 1187 році мощі перенесли в сховище Києво-Печерської Лаври.
27. У 1910 році їх повернули на історичне місце в Полоцьк. Клопотання підтримав імператор Микола II. На церемонії перенесення мощей були присутні члени царської сім’ї.
28. Пік поклоніння їй віруючих припав з 1910 по 1917 роки, після переїзду її мощей на історичну батьківщину в Полоцьк.
29. У 1914 мощі, ховаючи від німців, відвезли в Ростов. У 1918 році їх повернули в Полоцьк.
30. Більшовики вели антирелігійну політику, вони виставили мощі на загальний огляд у Вітебському атеїстичному музеї, що дуже боляче поранило віруючих людей.
31. У 1943 році під час окупації мощі повернули в монастир в Полоцьк. Але обитель була закрита в 1961 році, всіх черниць розпустили. Працювала тільки побудована Єфросинією Спасо-Преображенська церква, в ній мощі і зберігалися. Радянська влада планувала передати їх у Полоцький краєзнавчий музей, але обставини склалися так, що цього не сталося.
32. У 1994 році 23 травня визнано днем пам’яті Єфросинії Полоцької, за новим стилем це 5 червня, цей день святковий для всіх громадян Білорусії.
33. На честь Єфросинії Полоцької нарекли православний хрест, він являє собою шедевр давньоруської культури.
34. Створений він на її замовлення, виготовлений Полоцьким майстром Лазарем Богша. Історики вважають, що він навчився ювелірній справі у Візантії.
35. Біля хреста було кипарисове підставу з чотирма відділеннями для мощей. Реліквію прикрашали зображення святих Нового Завіту з 21 золотої пластини, 20 срібних платин і дорогоцінних каменів. Висота хреста була 52 сантиметри.
36. У 13 столітті Смоленські князі захопили місто, і відвезли хрест в Смоленськ.
37. У 16 столітті Василь III з військами підкорив Смоленськ. Хрест перевезли до Москви, багато років його дбайливо зберігали в царській скарбниці, рідко використовували при богослужіннях.
38. Іван Грозний після підкорення Полоцька в 1563 році він повернув хрест в це місто..
39. Реліквію багато десятиліть зберігали полоцькі ченці. Під час війни з французами в 1812 році хрест замурували в стіну собору, щоб він не дістався ворогові.
40. Пізніше реліквія допомогла єпископу Василю Лужинському зібрати кошти на відновлення Полоцької єпархії. Він возив його по Москві і Петербургу, де всі бажаючі до ночі молилися над ним, а ночами єпископ відвідував будинки багатих людей столиць для проведення обрядів водосвяття. Щедрі пожертви і допомогли єпископу зібрати необхідні кошти.
41. Радянська влада конфіскувала багато цінностей, так сталося і з хрестом Єфросинії. З Полоцька його забирав письменник та історик Вацлав Ластовський. Він зробив опис Хреста, який не відповідає дійсності. Зокрема, він запевняв, що його основа зроблена зі звичайного дерева, а не кипариса, на хресті були відсутні деякі елементи – два шматки золота, три емалі, а дорогоцінні камені блакитного кольору замінені склом. Є версія, що справжній хрест сховали, а Ластовський привіз до Мінська підробку (або копію).
42. Білоруський державний музей в Мінську зберігав реліквію з 1928 року, а через рік 21 Листопада його перевезли в Могильов, про це зберігся архівний документ.
43. Реліквія пропала під час Великої Вітчизняної війни, в липні 1941 року, коли Могильов окупували німці, хрест зник (його сховали або конфіскували німці).
44. У 1997 році ювеліри Бреста під керівництвом майстра Миколи Кузьмича створили за старими описами копію Хреста, вона освячена митрополитом Філаретом.
45. Існує безліч версій про зникнення Хреста. До його пошуків підключали навіть Інтерпол.
46. Реліквію шукали в Німеччині як вивезену німцями під час війни, хрест шукали на американських антикварних аукціонах, але знайти реліквію так і не вдалося.
47. Є версія, що до Німеччини хрест так і не доїхав, так як автомобільний караван розбомбили по дорозі.
48. У фондах музеїв Росії він не числитися, але історики не виключать версію, що хрест зберігатися в Троїцько-Сергієвій лаврі.