Єфросинія Полоцька — цікаві факти
Єфросинія Полоцька була черницею, вона померла під час паломництва до Єрусалиму. Її мощі зберігаються в полоцькому Свято-Євфросиніївському монастирі. Представляємо цікаві факти про Єфросинію Полоцьку.
- Точна дата народження не відома, приблизно 1101 рік.
- При народженні дівчинка отримала ім’я Предслава або Предислава.
- Вона походила зі знаменитого князівського роду Рюриковичів, історики вважають, що вона була онукою Володимира Мономаха і дочкою князя Полоцького Георгія.
- Вона була старшою дочкою в сім’ї, її батько Георгій був молодшим з семи братів і не міг володіти по праву містом Полоцькому. Історики вважають, що йому дали Вітебськ, в якому можливо і народилася його знаменита дочка.
- Батько Предслави прагнув дати доньці гарну освіту, її навчали ченці з міста Полоцьк.
- Дівчинці з раннього дитинства прищепили любов до читання, у її батька була велика бібліотека на релігійну і світську тематику. Улюбленими її книгами були Псалтир і Святе Письмо.
- Вона була релігійна і вихована в кращих традиціях православ’я.
- У перекладі з грецького ім’я Єфросинія означає» Радість», при постригу в черниці їй було 12 років.
- По всьому Полоцьку вона славилася як порадниця, ніколи не відмовляла в допомозі нужденним. До неї зверталися при вирішенні конфліктів, для того, щоб отримати вказівки в зміні життя, щоб зміцнитися в православній вірі.
- Живучи в монастирі, дівчина почала переписувати книги, працю, якою на ті часи займалися тільки чоловіки, одне це заняття вже виділяло її серед жінок. Пізніше вона стала писати свої думки і цілі оповідання, вона писала молитви і переклади з грецької та латині, так як прекрасно володіла цими мовами.
- Свої книги Єфросинія писала у вільний від молитов і служінь час, а всі виручені від продажів гроші віддавала бідним.
- Вона вела листування зі співвітчизниками, ділилася своїми поглядами, серед них був єпископ Кирило Туровський. Певний вплив Єфросинія справила на політику Стародавньої Русі.
- Все життя вона прожила на території Білої Русі, зараз ці землі відносяться до Білорусії.
- Заповітна мрія Єфросинії була відвідати Святу Землю, але вона здійснила її вже будучи в дуже похилому віці. У паломництво з нею вирушили племінник Давид і сестра Євпраксія.
- Коли Предславі було 12 років її посватали з багатим князем, але дівчинка воліла замість заміжжя таємно піти в монастир, де підстриглася в черниці, отримавши ім’я на честь Єфросинії Олександрійської.
- Батько і мати не схвалили рішення дочки відмовитися від шлюбу на користь чернечого постригу і не раз намагалися повернути її додому. Батько в якийсь момент навіть перестав з не спілкуватися.
- Ігуменя монастиря теж не відразу дала згоду на постриг дівчинки в черниці, вона була тіткою дівчинки і вважала її занадто юною і красивою для черниці. Але бачачи, з яким завзяттям Предслава молитися, вона поступилася її проханню.
- У монастирі Єфросинія розширювала свій кругозір, вивчала історію і різні науки. Завдяки великій кількості книг у церковній бібліотеці вона змогла стати дуже освіченою серед людей свого часу.
- Вона жила в наметі при церкві святої Софії з дозволу Полоцького єпископа Іллі.
- Побудувала жіночий монастир в місцевості Сільце недалеко від Полоцька.
- У 1161 році був споруджений Спасо-Преображенський собор, що став перлиною давньоруського зодчества. Пізніше храм отримав також ім’я Спасо-Єфросиніївська Церква, його побудували всього за 30 тижнів, що дуже швидко для того часу. Він став прообразом для багатьох храмів давньоруських міст-Новгорода, Смоленська, Пскова і Рязані.
- Також вона відкривала школи при монастирях, де ченці вивчали грамотність, різні науки і вчилися переписувати книги.
- Сама вона також переписувала книги і писала нові, вчила людей, вирішувала проблеми монастиря.
- Після відвідин в Єрусалимі Гробу Господнього вона захворіла важкою хворобою, від якої померла 23 травня 1173 року.
- Єфросинія Полоцька похована біля обителі преподобного Феодосія недалеко від Єрусалиму, так вона сама заповіла.
- У 1187 році мощі перенесли в сховище Києво-Печерської Лаври.
- У 1910 році їх повернули на історичне місце в Полоцьк. Клопотання підтримав імператор Микола II. На церемонії перенесення мощей були присутні члени царської сім’ї.
- Пік поклоніння їй віруючих припав з 1910 по 1917 роки, після переїзду її мощей на історичну батьківщину в Полоцьк.
- У 1914 мощі, ховаючи від німців, відвезли в Ростов. У 1918 році їх повернули в Полоцьк.
- Більшовики вели антирелігійну політику, вони виставили мощі на загальний огляд у Вітебському атеїстичному музеї, що дуже боляче поранило віруючих людей.
- У 1943 році під час окупації мощі повернули в монастир в Полоцьк. Але обитель була закрита в 1961 році, всіх черниць розпустили. Працювала тільки побудована Єфросинією Спасо-Преображенська церква, в ній мощі і зберігалися. Радянська влада планувала передати їх у Полоцький краєзнавчий музей, але обставини склалися так, що цього не сталося.
- У 1994 році 23 травня визнано днем пам’яті Єфросинії Полоцької, за новим стилем це 5 червня, цей день святковий для всіх громадян Білорусії.
- На честь Єфросинії Полоцької нарекли православний хрест, він являє собою шедевр давньоруської культури.
- Створений він на її замовлення, виготовлений Полоцьким майстром Лазарем Богша. Історики вважають, що він навчився ювелірній справі у Візантії.
- Біля хреста було кипарисове підставу з чотирма відділеннями для мощей. Реліквію прикрашали зображення святих Нового Завіту з 21 золотої пластини, 20 срібних платин і дорогоцінних каменів. Висота хреста була 52 сантиметри.
- У 13 столітті Смоленські князі захопили місто, і відвезли хрест в Смоленськ.
- У 16 столітті Василь III з військами підкорив Смоленськ. Хрест перевезли до Москви, багато років його дбайливо зберігали в царській скарбниці, рідко використовували при богослужіннях.
- Іван Грозний після підкорення Полоцька в 1563 році він повернув хрест в це місто..
- Реліквію багато десятиліть зберігали полоцькі ченці. Під час війни з французами в 1812 році хрест замурували в стіну собору, щоб він не дістався ворогові.
- Пізніше реліквія допомогла єпископу Василю Лужинському зібрати кошти на відновлення Полоцької єпархії. Він возив його по Москві і Петербургу, де всі бажаючі до ночі молилися над ним, а ночами єпископ відвідував будинки багатих людей столиць для проведення обрядів водосвяття. Щедрі пожертви і допомогли єпископу зібрати необхідні кошти.
- Радянська влада конфіскувала багато цінностей, так сталося і з хрестом Єфросинії. З Полоцька його забирав письменник та історик Вацлав Ластовський. Він зробив опис Хреста, який не відповідає дійсності. Зокрема, він запевняв, що його основа зроблена зі звичайного дерева, а не кипариса, на хресті були відсутні деякі елементи – два шматки золота, три емалі, а дорогоцінні камені блакитного кольору замінені склом. Є версія, що справжній хрест сховали, а Ластовський привіз до Мінська підробку (або копію).
- Білоруський державний музей в Мінську зберігав реліквію з 1928 року, а через рік 21 Листопада його перевезли в Могильов, про це зберігся архівний документ.
- Реліквія пропала під час Великої Вітчизняної війни, в липні 1941 року, коли Могильов окупували німці, хрест зник (його сховали або конфіскували німці).
- У 1997 році ювеліри Бреста під керівництвом майстра Миколи Кузьмича створили за старими описами копію Хреста, вона освячена митрополитом Філаретом.
- Існує безліч версій про зникнення Хреста. До його пошуків підключали навіть Інтерпол.
- Реліквію шукали в Німеччині як вивезену німцями під час війни, хрест шукали на американських антикварних аукціонах, але знайти реліквію так і не вдалося.
- Є версія, що до Німеччини хрест так і не доїхав, так як автомобільний караван розбомбили по дорозі.
- У фондах музеїв Росії він не числитися, але історики не виключать версію, що хрест зберігатися в Троїцько-Сергієвій лаврі.