Цікаві факти про Кирила і Мефодія

Кирило і Мефодій — цікаві факти

Творці слов’янської абетки Кирило і Мефодій народилися в IX столітті на території сучасної Греції в місті, який зараз називається Салоніки. При народженні вони отримали імена Михайло і Костянтин. Батько братів був військовим, займав високий пост. Про матір відомо тільки те, що її звали Марією. У сім’ї було семеро дітей, причому Михайло був старшим сином, а Костянтин — наймолодшим, він був на 12 років молодший за свого брата. Представляємо цікаві факти про Кирила і Мефодія.

Святі

  1. У Салоніках жили люди різних національностей, і досі ведуться суперечки, до якої з них належали брати. Їх болгарами, греками, македонцями. Лінгвістичний аналіз їхніх текстів показують, що слов’янська мова була для братів рідною.
  2. Михайло, отримавши гарну освіту, пішов по стопах свого батька і став військовим. Він дослужився до високого чину стратега. У давньогрецьких містах стратег не тільки командував військом, а й розпоряджався фінансами, вершив суд над своїми підданими. До тридцяти років Михайло залишив військову службу і постригся в ченці, прийнявши нове ім’я — Мефодій. Незабаром він завоював авторитет і на церковній службі. Мефодій став настоятелем монастиря.
  3. Костянтин мав хорошу пам’ять і добре вчився. Він рано навчився читати, досконало оволодів кількома мовами, в тому числі грецькою та арабською. До віри він звернувся завдяки нагоди. Якось на полюванні Костянтин втратив свого сокола. Втрата так потрясла юнака, що він намалював хрест на стіні своєї кімнати і почав вивчати богословські праці.
  4. За свої видатні здібності Костянтин був запрошений до двору візантійського правителя. Там він продовжив свою освіту разом з сином імператора. Викладачами хлопчиків були кращі вчені того часу. Їм викладали філософію, риторику, музику, математику, астрономію та інші науки. При дворі імператора Михайло опанував ще кількома мовами. Хлопчику було 15 років, коли він закінчив навчання. Йому пропонували вигідний шлюб і успішну державну кар’єру, але він відмовився. Михайло вирішив стати священиком. Для початку він пішов служити в бібліотеку Патріарха при храмі святої Софії. Через якийсь час він з невідомої причини залишив свою роботу і поїхав в монастир. Патріарх відшукав юнака і умовив повернутися, запропонувавши місце викладача філософії у вищій візантійській школі. Саме тоді до імені Михайла додалося прізвисько «філософ».
  5. Існує легенда, що на одному з диспутів він здобув перемогу над колишнім патріархом Анінієм, який очолював релігійну течію іконоборців. Але достовірних підтверджень цьому не існує.
  6. Після загибелі свого покровителя Фіактіста Михайло залишає двір і відправляється в монастир, настоятелем якого був його брат Мефодій.
  7. У 860 році брати відправляються в Хазанський каганат з християнською проповіддю. По дорозі вони зробили зупинку в Корсуні, де допомогли місцевим жителям розшукати мощі святого Климента.
  8. Правитель Моравії просить візантійського імператора надіслати в цю країну проповідників християнського вчення, які могли б вести служби слов’янською мовою. Жителі Моравії не знали офіційної мови церкви-латині. Це ускладнювало прийняття ними християнства. В Моравію відправляється Кирило. Він розуміє, що для поширення християнства серед слов’янського населення необхідно перевести церковну літературу на слов’янську мову, а для цього необхідна нова слов’янська Абетка. Створення абетки-складне завдання. Костянтин звертається за допомогою до брата Мефодія.
  9. Проти перекладу релігійних праць на слов’янську мову заперечує Римська католицька церква. У той час офіційними мовами для проповідей вважалися латинська, грецька та єврейська. Братам вдалося домогтися того, що Папа Римський, оцінивши заслуги братів у здобутті мощей святого Климента, схвалив переклад релігійних книг на слов’янську мову.
  10. У братів не було мети створювати слов’янську абетку. Вони хотіли лише перекласти Біблію на мову, зрозумілу слов’янам. Створення абетки було лише засобом для цього. Кирило і Мефодій взяли за основу Грецький алфавіт і адаптували його, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови. Брати створили дві абетки-глаголицю і кирилицю. Першою була глаголиця, а на її основі з’явилася Кирилиця, названа на честь одного з братів. Свій переклад Біблії вони представили в Моравії. Жителі Моравії високо оцінили працю Кирила і Мефодія, у яких відразу з’явилося безліч учнів і однодумців. З їх допомогою на слов’янську мову незабаром були переведені багато релігійні книги, молитви і церковні обряди.
  11. Створення абетки дало потужний поштовх для розвитку слов’янської культури і поширення християнства.
  12. У 869 році Кирило помер. Його справу продовжив брат Мефодій і його учні.
  13. Після поразки Моравії від німецького князівства декілька років Мефодій був ув’язненим.
  14. Гоніння підірвали здоров’я Мефодія. У 885 році він помер. Після його смерті багатьом його учням довелося покинути Моравію. Вони влаштувалися в сусідніх слов’янських країнах-Болгарії, Сербії, Росії. Завдяки цьому нова слов’янська Абетка набула ще більшого поширення.
  15. Кирило і Мефодій — святі Православної та Католицької Церкви.
  16. 24 травня у багатьох країнах світу святкують День слов’янської писемності та культури. У Болгарії цей день вважається національним святом.
  17. У 1992 році в центрі Москви відкрито пам’ятник Кирилу і Мефодію. Це робота скульптора В’ячеслава Кликова. В руках у братів-просвітителів-хрест і Біблія. Біля пам’ятника щорічно влаштовуються святкування на честь творців слов’янської писемності.