10 цікавих фактів про середньовіччя

Цікаві факти про середньовічні часи

Інколи середньовіччя називають темними віками, ніби протиставляючи просвітленій античості та епосі Просвітництва, які йшли до і після середніх віків. Але чому саме після цієї відносно короткої епохи, яка тривала одне тисячоліття і була сповнена воєн і епідемій, в Європі запанувала демократія, технічний прогрес та виникло таке поняття, як права людини.

Тевтонський орден

Зміни

Середні віки з допомогою християнства провели такі зміни:

  1. Жінки були повністю зрівняні у правах з чоловіками, більше того, жінка в ідеалах рицарства стала вищою істотою, недосяжною для розуміння і справжньою наснагою для чоловіка.
  2. Античність була сповнена такому тісному зв’язку з природою, що її фактично обожествляли і одночасно боялися. Античні боги відповідали природнім місцевостям і стихіям (священні гаї, ліси, вулкани, бурі, блискавки тощо). Античність, незважаючи на певний технічний прогрес, характеризувалося малою кількістю наукових досягнень. Тобто були закладені підвалини наукових знань, але в цілому відкриттів було мало і траплялися вони рідко. В середні віки людина перестала обожествляти природу і природні явища, навпаки, з іудаїзму до християнства прийшло твердження, що природа створена для людини, і повинна їй служити. Це стало основою технічного прогресу.Горный замок
  3. Незважаючи на тісну співпрацю, релігія і держава у середні віки почали відокремлюватися одне від одного, що стало основою світської держави та віротерпимості. Це виходило з принципу «Богові — Боже, а кесареві — кесареве».
  4. В середньовіччя було закладено основи захисту прав людини. Як не дивно, зразком правосуддя був суд інквізиції, де звинувачуваному давали можливість себе захищати, опитували свідків, намагалися максимально отримати інформацію, не застосовуючи катувань. Катування застосовувалися лишень через те, що вони були частиною римського права, на якому базувалося середньовічне правосуддя. Як правило, більшість інформації про жорстокість інквізиції є ні чим іншим, як просто вигадки.

Особливості суспільства

Представляємо 10 цікавих фактів — про середньовіччя:

  • Інколи можна почути, що середньовічна церква стримувала розвиток культури та освіти. Це нісенітниця, оскільки саме монастирі були великими книгозбірнями, при монастирях відкривали школи, тут зосереджувалася середньовічна наука, оскільки монахи вивчали античних авторів. Крім того, діячі церкви були писемними в той час, коли багато королів не вміли писати і ставили замість підпису хрестик.
  • В середньовічних західноєвропейських храмах в стінах робили спеціальні отвори для прокажених та інших хворих, яким не можна було контактувати і іншими парафіянами. Через ці вікна люди могли бачити вівтар, це робили для того, щоб повністю не відкинути хворих від суспільства та для того, щоб вони мали доступ до Літургії та церковних таїнств.
  •  Книги у бібліотеках були прикуті до полиць ланцюгами. Це пояснюється великою цінністю і грошовою вартістю книг. Особливо цінились книги, сторінки яких були зроблені з телячої шкіри — пергаменту і переписувались вручну. Обкладинки таких видань часто прикрашалися благородними металами і дорогоцінним камінням.Книга в библиотеке
  • Коли в місті Рим християнство отримало переконливу перемогу, всі дохристиянські скульптури були знищені. Єдина бронзова статуя, яку не зачепили — кінний монумент Марка Аврелія. Цей пам’ятник зберігся завдяки тому, що його помилково вважали за скульптуру імператора Костянтина.
  • В античні часи гудзики, як правило, використовувалися як прикраси, а одяг защіпали фібулами (застібки, схожі на англійські булавки, тільки більших розмірів). В середньовічні часи (біля ХІІ століття) гудзики почали застібувати у петлі, їхнє функціональне значення наближалося до теперішнього. Однак для багатих гудзики робилися вишуканими, часто з застосуванням благородних металів, і їх могли нашивати у великих кількостях на одяг. Причому кількість гудзиків прямопропорційно залежала від статусу власника одягу — на одному із вбрань короля Франції Франциска І було понад 13 тисяч гудзиків.
  • Цікавою була жіноча мода — дівчата і жінки носили гострі конічні капелюхи висотою до одного метра, це дуже розважало хлопців, які намагалися чимось жбурнути, щоб збити капелюх. Також дами носили довгі шлейфи на платтях, довжина залежала від достатку. Існували закони, які обмежували довжину цієї декоративної частини одягу, порушницям мечем відтинали лишнє.
  • У чоловіків рівень достатку можна було визначити по черевиках — чим довший черевик, тим багатшою людина була. Довжина носків взуття могла сягати одного метра. З тих пір пішла приказка «жити на широку ногу».Рицарські обладунки
  • Пиво в середньовічній Європі вживали всюди, причому не тільки чоловіки, а й жінки. В Англії кожен житель вживав майже одну літру на день (в середньому), що є утричі вищим показником від нинішього і удвічі більше, ніж у сучасного пивного рекордстмена — Чехії. Причиною було не загальна пиятика, а те, що якість води була низькою, а невелика кількість спирту, яка містилася у пиві, вбивала бактерії і пиття ставало безпечним. Пиво було в основному популярне у північних і східних країнах Європи. На півдні, ще традиційно з римських часів пили вино — діти і жінки розбавлене, а чоловіки могли собі дозволити пити нерозведене.
  • Перед зимою в селах забивали худобу і готували м’ясо на зиму. Традиційним способом заготівлі було соління, однак таке м’ясо було несмачним, і його намагалися приправити східними пряностями. Левантійська (східнозеремноморська) торгівля була монополізована турками-османами, тому спеції були дуже дорогими. Це спонукало до розвитку мореплавства і пошуку нових, океанських морських шляхів в Індію та інші країни Азії, у яких пряності вирощували і вони там були дуже дешевими. А масовий попит у Європі підтримував високі ціни — перець був буквально на вагу золота.
  • В замках гвинтові сходи були закручені по годинниковій стрілці для того, щоб ті, що знаходилися зверху, мали перевагу у битві. Захисники могли наносити удари справа наліво, атакуючим цей удар був недоступний. Бувало так, що в роду мужчини були переважно лівшами, тоді споруджували замки, в яких сходи закручувалися проти годинникової стрілки — наприклад, німецький замок Валленштейнів чи шотландський замок Ферніхерст.