Цікаві факти про торгівлю

Торгівля — цікаві факти

У стародавні часи якщо людині була потрібна якась річ, він її міняв на іншу річ. Потім, для зручності, люди домовилися користуватися при обміні речами, які були потрібні всім – шкірки тварин, злитки металу. Щоби торгувати було зручніше, почали використовувати злитки металу певної форми і ваги з викарбованим зображенням – так з’явилися монети. Перевозити великі суми було незручно, тому з’явилися банкноти – гроші, які були зроблені з паперу. Зараз у торгівлі використовуються електронні гроші – банківські картки, крипто валюта. Представляємо цікаві факти про торгівлю.

Караван

Купівля і продаж

Фермери у Норвегії на своїх підприємствах часто організовують магазини самообслуговання, в яких немає продавців. Покупець вибирає потрібні продукти, залишає гроші. Якщо потрібно, сам бере здачу.

Засновники Карфагену домовилися з місцевими племенами, що куплять у них землю, площа якої буде обмежена шкірою бика. Фінікійці, які заснували місто, розрізали шкіру бика на тонкі смужки і окреслили ними зручну гавань, довкола якої було споруджено Карфаген.

Базар

Перший торгівельний центр був споруджений на давньоримському форумі Траяна. У ньому розміщувалося 150 магазинів, які торгували різним товаром.

Найбільший торгівельний центр у світі New Cetury Global Center споруджений у Китаї у місті Ченду з населенням 14 мільйонів чоловік. Висота споруди – 100 метрів, довжина – 500 метрів, ширина – 400 метрів, площа – 1,7 мільйонів квадратних метрів (трохи менше, ніж Монако). Крім магазинів є штучне середземноморське село, аквапарк, кінотеатр, який складається із 14 залів.

Митниця

У ХVI столітті Данія отримувала значну частину прибутків завдяки митам, які датчани збирали з кораблів, що проходили через Датські протоки. Щоби капітани не занижували вартість товару, датчани законодавчо закріпили право викупити товар по тій вартості, яку вказав капітан.

Слово «тариф» походить від міста Тарифи, які знаходяться біля Гібралтарської протоки. Коли місто було під арабським контролем, вони обкладали податком кораблі, які проходили через протоку. Розмір податків був вказаний у спеціальних таблицях, він залежав від виду і кількості товару, що знаходився на кораблях. Ці таблиці стали застосовуватися в податкових службах інших країн, вони називалися тарифами і це слово стало міжнародним, воно означає фіксовану ставку за певну послугу, яку надає держава чи приватна компанія. Тариф на експорт та імпорт у міжнародній торгівлі називається митним тарифом. У російській мові слово «тариф» зустрічається у митному уставі 1724 року.

У ХІХ столітті британська Ост-Індська компанія спорудила в Індії митну лінію довжиною у 4 тисячі кілометрів. Ця лінія була створена для того, щоби брати мита з різних товарів (у першу чергу солі). Перепоною для контрабандистів були живі загородження висотою понад два метри, кам’яні стіни чи русла широких рік. Через кожну милю були митні пости. Цей кордон, який ділив Індію на дві частини, охороняло 14 тисяч солдат (британців та індійців, які були на британській службі). У 1879 році в Індії був введений режим вільної торгівлі і цю митну лінію ліквідували.

Фінляндія до 1917 року входила до складу Російської імперії. Але вона була фактично незалежною – мала свою поліцію, гроші і митну службу.

Електронні гроші

Перший банкомат придумав в 1939 році американський дослідник Лютер Джордж Симджян. Апарат видав готівку, але не списував їх з банківського рахунку, оскільки не був зв’язаний з банком. Банкомат півроку пропрацював в City Bank of New York, після чого банкіри відмовилися від його використання, оскільки не бачили у ньому необхідності. Наступний банкомат був установлений у 1967 році у лондонському відділенні банку Barclays. Він видавав гроші в обмін на спеціальний ваучер, який потрібно було завчасно отримати в банку. Оскільки банкомат не міг провірити, чи є у клієнта гроші на рахунку, сума готівки була обмежена 10 фунтами. Пластикові карти з магнітною полосою вперше стали використовувати британський банк Lloyds у 1972 році.

В Антарктиді є один банкомат. Він працює у єдиному поселенні на цьому материку, яке може вважатися містом – у Мак-Мердо. Банкоматів два, але другий не працює, а є запасним на випадок поломки робочого термінала. Банкомат ніколи не поповнюють готівкою, оскільки для видачі готівки вистачає грошей, які вносять мешканці Мак-Мердо як оплату за різні послуги. Жителі Мак-Мердо жартують, що в Антарктиді банкоматів більше, ніж постійних мешканців – постійних жителів на континентів немає взагалі.

Перші кредитні картки з’явилися в США у 1950 році. Їх випускала компанія Dinners Club, ними можна було розрахуватися за їжу у ресторані. Перша банківська картка з’явился в 1951 році. У 1971 році компанія Air Travel Card випустила платіжні карти з магнітною смугою, а також ввела платіжні термінали. У 2002 році Master Card розмістила в банківській карті безконтанктну мікросхемну карту PayPass.

Касовий апарат

У 1949 році американські студенти Бернард Сільвер і Норман Джозеф Вудланд запатентували штрихкод. Його придумав Вуланд, він взяв за основу азбуку Морзе і розширив точки і тире вни, зробивши з них вузькі і широкі лінії. Перша покупка з використанням штрихкода була здійснена у 1974 році.

Криптовалюта з’явилася у 2008 році. Сатосі Накамото (псевдонім творця біткоїна, справжнє ім’я невідоме) опублікував статтю про біткоїн у виданні про криптографію. Він писав, що Біткоїн – це децентралізована система електронної готівки. З великої букви пишеться назва цієї платіжної системи Біткоїн, а з маленької – криптовалюта, яка існує в цій мережі (біткоїн), також за правилами української мови потрібно писати через «й» з біткойн, але багато людей пишуть через «ї» — біткоїн. На початку 2009 року Сатосі Накамото випустив біткоїн гаманець і запустив мережу Біткоїн. У 2015 роі було понад 2000 криптовалют, які називаються альткоїнами (багато з них э шахрайськими схемами заробітку, своєрідними фінансовими пірамідами, а не крипто валютами). Особливістю крипто валют є те, що їх випуск і передача відбувається за певними, завчасно запрограмованими правилами. За цими правилами слідкують мільйони користувачів, тому один чи декілька користувачів крипто валютної мережі не можуть нічого змінити в системі, що дозволяє людям чесно заробляти криптовалюту за допомогою манингу, а також проводити анонімні, незворотні і необмежені за сумою перерахунки у мережі. На жаль, анонімність призвела до того, що криптовалютою почали користуватися злочинці, які можуть перераховувати кошти, уникаючи контролю з боку держави. Але багато користувачів чесно користуються цим видом грошей, випуск, використання і обіг яких держава може регулювати наприклад, обмежити, заборонити, але не може контролювати.